Глобальний ринок ВДЕ збагатився у 2024-му на 117 ГВт нових вітрових потужностей, – GWEC

Глобальна рада з вітроенергетики (GWEC) випустила щорічний Звіт з глобального сектору вітроенергетики 2025, який не лише аналізує сучасний стан галузі у світі, а й надає рекомендації для покращення її ринкових і інвестиційних умов. Його переклад українською та стислий аналіз надає Українська вітроенергетична асоціація.

Цьогорічний Звіт містить цілий спектр актуальних тематик і питань, серед яких фінансові та макроекономічні аспекти, еволюція вітроенергетичної технології, а також рівень її соціального сприйняття.

Що стосується тенденцій розвитку наземної та офшорної вітроенергетики у світі, то передусім варто зазначити, що у 2024 році глобальний ринок ВДЕ збагатився на 117 ГВт нових вітроенергетичних потужностей, і це був найкращий річний результат за всю історію. Приріст нової генерації у глобальному енергосекторі склав 20%.

Минулого року було приєднано 109 ГВт нових наземних вітрових потужностей – рекорд, який другий рік поспіль перевищує рубіж у 100 ГВт. Натомість у секторі офшорної вітроенергетики спостерігається спад: було додано лише 8 ГВт морських ВЕС, що на 26% менше, ніж у 2023-му.

Водночас 2024 став рекордним за результатами аукціонів: розподілено 56,3 ГВт офшорних вітроенергетичних потужностей, з яких 23,2 ГВт — у Європі.

Загальна потужність вітроенергетики світу нині складає 1136 ГВт (+11% порівняно з 2023 роком). Наземна ж вітроенергетика вперше перевищила 1 000 ГВт загальної потужності — також +11%.

Географічно розвиток вітроенергетики залишається нерівномірним, але з позитивними зрушеннями. Провідними ринками залишаються країни Азійсько-тихоокеанського регіону з 75% глобального ринку, але поява нових гравців, зокрема Узбекистану, свідчить про масштабування ринку і поступове збільшення конкурентного середовища.

П’ятірку світових лідерів за обсягами нових вітроенергетичних потужностей у 2024 році склали Китай, США, Німеччина, Індія та Бразилія. Німеччина та Індія піднялися на одну позицію вгору порівняно з попереднім роком, тоді як Бразилія опустилась на дві позиції, посівши п’яте місце. Ці п’ять країн разом забезпечили 81% усіх нових доданих потужностей, що на 1% більше, ніж торік.

У Європі минулого року було введено в експлуатацію 16,4 ГВт нових вітрових потужностей, з яких 12,9 ГВт – в ЄС-27. Попри те, що загальний обсяг встановлених потужностей на європейському континенті, як і його частка на світовому ринку, знизились відповідно на 10% і 2% порівняно з 2023 роком, Європа й надалі залишається другим за масштабом ринком вітроенергетики у світі. Щоправда, аналітики GWEC переконані, що “нинішні темпи щорічних аукціонів на вітроенергетику в Європі є недостатніми і мають значно прискоритися, якщо ЄС прагне досягти своїх цілей у сфері енергетичної безпеки та клімату”.

Північна Америка зберегла третє місце у глобальному рейтингу, однак її частка на світовому ринку в 2024 році знизилась на 33% у порівнянні з попереднім роком.

Латинська Америка посіла четверте місце, однак її ринкова частка зменшилася на 1%, головним чином через падіння обсягів нових потужностей у Бразилії на 30% порівняно з 2023 роком.

Африка та Близький Схід залишаються найменшим регіональним ринком, хоча обсяги введення вітрових потужностей у 2024 році подвоїлися порівняно з попереднім роком.

Що ж стосується подальшого розвитку, то GWEC прогнозує 138 ГВт нових потужностей, встановлених у 2025 році, що стане новим рекордом. До 2030-го планується ввести 982 ГВт, тобто в середньому 164 ГВт на рік. Середньорічний темп зростання – 8,8% CAGR, а рушій – прагнення Європи до енергетичної незалежності від Росії.