Системи зберігання енергії: щит для України під час обстрілів та дороговказ у майбутнє

«Системи зберігання енергії – це вже не плани майбутнього, а невід’ємний елемент сучасної енергетичної політики України», – наголосив перший заступник Міністра енергетики Артем Некрасов під час форуму «Заряджай і заробляй». Його слова чітко відображають те, що під час постійних атак на критичну інфраструктуру саме установки зберігання енергії здатні забезпечити стійкість, гнучкість і стабільність енергосистеми.

Аналітичний звіт «Розвиток сектору установок зберігання енергії в Україні» підтверджує ці тези. Документ підготовлено Командою підтримки відновлення та реформ Мінекоенерго разом із бізнесом та інвесторами. Він визначає ключові бар’єри та рішення для галузі:

– застарілі моделі розрахунків та нормативна база, які не враховують особливостей УЗЕ;

– складні процедури приєднання до мережі та відсутність механізмів «спільного приєднання»;

– несправедливе ціноутворення на балансуючу енергію, що знижує інвестиційну привабливість;

– ризики для учасників аукціонів, які потребують перегляду строків реалізації та гнучкіших правил .

Пропоновані рішення включають оновлення стандартів, перехід до 15-хвилинних розрахункових періодів (як у ЄС), створення правових механізмів для консорціумів інвесторів та перегляд правил спеціальних аукціонів. Це відкриє шлях до масштабних інвестицій, дозволить інтегрувати більше відновлюваних джерел і підвищити енергетичну безпеку країни.

Для України системи зберігання енергії – це не лише технологія, а інструмент національної безпеки. Вони здатні зменшити потребу у дорогих інфраструктурних проєктах, забезпечити автономність споживачів і підприємств, створити нові робочі місця та синхронізувати енергоринок з ЄС.

Сьогодні, коли виклики війни переплітаються з глобальною енергетичною трансформацією, впровадження УЗЕ є стратегічним завданням. Як підкреслив Артем Некрасов, це може стати «ключовим елементом, що підвищить стійкість та стабільність нашої енергосистеми».