Як ринок ВДЕ виходить із боргової кризи та готується до нового етапу зростання

Український сектор відновлюваної енергетики поступово долає наслідки боргової кризи, що триває з 2020 року, і переходить у фазу відновлення. Про поточний стан галузі, політичні рішення та інвестиційні перспективи розповів Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков в ефірі телеканалу «Прямий».

Боргова криза: шлях до стабілізації

За словами експерта, заборгованість на ринку ВДЕ залишається, але ситуація поступово стабілізується.

«Станом на сьогодні “Гарантований покупець” винен виробникам електроенергії з вітру близько 1 млрд грн, а сонячної генерації — близько 21 млрд грн. Вітрова енергетика перебуває у кращому становищі, адже більшість станцій уже працюють на ринкових умовах», — зазначив Андрій Конеченков.

Проблема боргів має дві ключові причини: «несинхронна робота» окремих виробників під час окупації частини територій у 2022 році (приблизно 4% неврахованих обсягів електроенергії) та небаланси на ринку. Вирішення цих питань потребує змін до законодавства, над якими зараз працюють Міненерго та Енергетичне Співтовариство.

Завдяки ухваленню у 2024 році бездефіцитного тарифу на передачу електроенергії НЕК «Укренерго», рівень розрахунків із виробниками зріс до 98% і більше. Нових боргів у 2025 році фактично не накопичується.

Вітроенергетика демонструє зростання

Попри війну, вітрова енергетика залишається однією з найдинамічніших галузей.

«2025 рік буде показовим: очікуємо введення в експлуатацію 200–250 МВт нових потужностей — більше, ніж за весь період повномасштабної війни», — наголосив Голова УВЕА.

Наразі в Україні будується 7 вітрових електростанцій загальною потужністю близько 700 МВт, а ще 4 ГВт перебувають на етапі підготовки. Вітрові проєкти довели свою стійкість, економічну доцільність і привабливість для інвесторів.

Вітер, що тримає лінію енергетичної оборони

Як підкреслив Андрій Конеченков, вітроенергетика — це не лише економічний, а й стратегічний ресурс під час війни.

«Вітрові станції стійкі до обстрілів і здатні швидко відновлювати генерацію. Це децентралізоване, дешеве та безпечне джерело енергії, яке буквально рятує українців у кризових умовах», — наголосив він.

Саме ця особливість робить вітер одним із ключових напрямів енергетичної безпеки України — адже такі станції можна розміщувати ближче до споживачів, мінімізуючи ризики пошкодження критичної інфраструктури.

Законодавчі зміни, що стимулюють розвиток

Останні місяці принесли низку рішень, які покращують умови для інвестування:

• – запроваджено бронювання потужностей у мережі для виробників ВДЕ;
• – ухвалено закон про cable pooling, що дозволяє сонячним і вітровим станціям спільно використовувати мережеву інфраструктуру;
• – продовжено дію касового методу оподаткування до 2028 року.

Очікується також ухвалення законів про звільнення від ПДВ на імпорт вітрообладнання, перехід до моделі Feed-in Premium замість CfD та запуск ринку гарантій походження «зеленої» електроенергії.

Соціальний вимір — довіра громад

Андрій Конеченков наголосив, що успішна реалізація будь-якого проєкту починається з діалогу з місцевими громадами:

«Ми повинні проводити широку інформаційну роботу — пояснювати переваги, вплив і користь таких проєктів для регіонів. Це основа довіри та партнерства».

Українська вітроенергетика довела, що здатна розвиватися навіть у найскладніших умовах. Стійкість, законодавча підтримка та довіра громад формують підґрунтя для нового етапу зростання й відновлення енергетичної незалежності країни.

Для Global 100% RE Ukraine розвиток вітроенергетики — це приклад того, як відновлювана енергетика стає елементом національної стійкості. Вітер сьогодні — це не лише чисте джерело енергії, а й інструмент енергетичної безпеки, який допомагає Україні залишатися світлом навіть у найтемніші часи.