Справа «зелених тарифів»: чому Україна виграла арбітраж у Modus Energy і що це означає для майбутнього інвестицій у ВДЕ
У січні 2026 року Україна виграла міжнародний інвестиційний арбітраж проти литовського інвестора Modus Energy, який вимагав компенсацію у розмірі 22 млн євро через зниження «зелених тарифів».
Це рішення стало одним із найважливіших юридичних сигналів для ринку відновлюваної енергетики за останні роки — не лише для України, а й для інвесторів у країнах із трансформаційною економікою.
Чому держава перемогла у справі, де раніше програвала? Чи означає це кінець інвестиційних спорів у ВДЕ? І який реальний меседж це рішення несе для міжнародних інвесторів?
Як Україна дійшла до арбітражів: коротка історія «зеленого тарифу»
Модель підтримки ВДЕ, яку Україна запровадила у 2009–2010 роках, була однією з найщедріших у Європі. Фіксований «зелений тариф» у євро, гарантований до 2030 року, мав одну ключову мету — швидко залучити капітал у нову галузь.
Це вдалося:
-
за кілька років було побудовано тисячі мегават сонячної та вітрової генерації;
-
на ринок зайшли міжнародні фонди, банки та стратегічні інвестори;
-
Україна стала одним із лідерів зростання ВДЕ у Східній Європі.
Але до 2019 року система почала ламатися зсередини:
-
платежі за «зеленим тарифом» перевищили фінансові можливості ринку;
-
державний гарант накопичив мільярдні борги;
-
електроенергетична система не була готова до такої частки нестабільної генерації.
У 2020 році держава пішла на ретроспективне зниження тарифів — вимушений, але юридично ризикований крок.
Хто такий Modus Energy і чому саме цей кейс важливий
Modus Energy — міжнародний інвестор із литовським походженням, який володів сонячними електростанціями в Україні.
Компанія стверджувала, що:
-
інвестиції здійснювалися з розрахунком на незмінність тарифу до 2030 року;
-
зниження тарифів порушило принцип «legitimate expectations»;
-
держава порушила зобов’язання за Energy Charter Treaty (Договором про Енергетичну хартію).
Позов на 22 млн євро став частиною ширшої хвилі арбітражів проти України у сфері ВДЕ.
Чому цього разу Україна виграла
1. Арбітраж визнав право держави змінювати політику
Ключовий зсув у підході суду полягав у тому, що:
-
«зелений тариф» не є безумовною фінансовою гарантією;
-
держава має право коригувати регуляторну модель у разі системної кризи;
-
інвестиційний захист не означає замороження регулювання.
Це важливий прецедент, який дедалі частіше фігурує у сучасній інвестиційній практиці.
2. Професійний інвестор ≠ наївний інвестор
Арбітраж звернув увагу на статус позивача:
-
Modus Energy є професійним гравцем енергетичного ринку;
-
компанія усвідомлювала політичні та регуляторні ризики;
-
очікування повної незмінності правил було визнано економічно й юридично необґрунтованим.
3. Пропорційність змін
Зниження тарифів:
-
не знищило бізнес інвестора;
-
не призвело до експропріації активів;
-
було частиною переговорного компромісу для збереження платоспроможності системи.
Саме пропорційність стала вирішальним аргументом.
Що вирішив арбітраж фактично
Міжнародний арбітраж:
-
відхилив усі ключові вимоги Modus Energy;
-
не зобов’язав Україну виплачувати компенсацію;
-
підтвердив, що держава діяла в межах допустимого регуляторного маневру.
Це означає, що Україна не повинна виплачувати 22 млн євро і суттєво зміцнила свою позицію в інших справах.
Чому це рішення важливіше, ніж здається
Для держави
-
формується позитивна арбітражна практика;
-
зменшується ризик лавиноподібних компенсацій;
-
з’являється простір для переходу до ринкових механізмів підтримки ВДЕ (аукціони, PPA, CfD).
Для інвесторів
-
фіксовані тарифи — не «державна облігація»;
-
ключову роль відіграватимуть контракти, балансування, інтеграція в ринок;
-
ризик-менеджмент стає важливішим за політичні обіцянки.
Для ринку ВДЕ України
-
завершується епоха надвисоких «зелених тарифів»;
-
фокус зміщується до гнучкості, зберігання енергії, системних рішень;
-
зростає роль інституційної зрілості.
Головний висновок
Ця справа — не про конфлікт «держава проти інвестора».
Вона про дорослішання ринку.
Україна показала, що:
-
може визнавати помилки старих моделей;
-
здатна захищати свої рішення в міжнародному правовому полі;
-
і водночас залишається відкритою до інвестицій — але вже на нових, більш збалансованих умовах.
Джерело: Forbes Ukraine
Стати учасником
100 RE UA
Перейти на 100% відновлюваної енергетики в Україні – можливо!
