Не генерація вирішує: тиждень 8–12 лютого показав, що головний дефіцит — мережі, гнучкість і стійкість

Новини зеленої енергетики
12.02.2026

У ВДЕ-новинах за 8–12 лютого найсильніший сигнал не про те, скільки мегаватів додали (це вже стало “нормою”), а про те, що саме тепер обмежує масштабування: мережі, правила приєднання, балансування та resilience.

Нижче — одна теза і три докази (плюс окремий український акцент), які можна ставити в основу матеріалу для сайту.

Теза тижня

ВДЕ вже довели конкурентність і здатність масштабуватися. Тепер “вузьке горло” переходу — системне: інфраструктура мереж, гнучкість (накопичення/керування попитом) і стійкість енергосистеми до шоків.

Доказ №1 (ЄС): ВДЕ вже перегнали викопне — і це змінює фронт

Аналітика Ember у European Electricity Review 2026 зафіксувала перелом: у 2025 році вітер і сонце дали 30%електроенергії Європейський Союз, тоді як викопне паливо — 29%.

Чому це важливо саме зараз:

  • після “перетину” часток проблема перестає бути технологічною чи ціновою;

  • головні ризики стають мережевими: черги на приєднання, обмеження (curtailment), нестача маневровості;

  • політика і регуляторика починають визначати темп не менше, ніж капітал і технології.

Інакше кажучи: ВДЕ вже виграли “битву генерації” — тепер треба виграти “битву системи”.

Доказ №2 (Велика Британія): масштабування залежить від механізмів, які знімають ризики

Велика Британія показала класичний кейс “як держава прискорює ВДЕ без хаосу” через Contracts for Difference (CfD).

За повідомленням Reuters, у лютневому раунді аукціону країна законтрактувала рекордні 4,9 ГВт сонця в пакеті 14,7 ГВт (сонце + onshore wind + tidal).

Що тут важливо для читача (і для України теж):

  • CfD знижує ризик ціни (передбачуваний cash-flow) — отже проєкти стають “банківськими”;

  • коли інвестор бачить стабільні правила, ринок швидко дає обсяг;

  • але після цього масштабування все одно впирається в планування і мережеві підключення (британський кейс це теж підсвічує як наступний бар’єр).

Це гарна “пара” до ЄС-статистики: ВДЕ можна купувати й масштабувати, але швидкість визначає не тільки ціна — а конструкція ринку й готовність мереж.

Доказ №3 (США): попит росте — “локомотивом” приросту стане utility-scale сонце

У свіжому Short-Term Energy Outlook (лютий 2026) U.S. Energy Information Administration прямо пише, що зростання попиту в 2026–2027 (у т.ч. через концентрацію навантажень у частинах мережі, де зростають дата-центри та підключається нова потужність) значною мірою закриватиметься ВДЕ.

Два числа, які працюють як “ударні”:

  • utility-scale solar generation +17% у 2026 і ще +23% у 2027;

  • wind generation +6% у 2026 і +7% у 2027.

І ще один важливий рядок (він підсилює матеріал, бо показує “маштаб”):

  • у прогнозі зазначено підключення 69 ГВт сонячної і 19 ГВт вітрової потужності у 2026–2027.

Сенс для статті: навіть там, де дискусія часто крутиться навколо газу/нафти, офіційний прогноз каже — сонце є головним драйвером приросту в електрогенерації. Це знову повертає до тези: якщо попит росте, то конкурентність визначатимуть швидкість приєднання + гнучкість + мережі, а не тільки “побудували станцію”.

Український акцент: resilience як новий KPI (і чому це робить ВДЕ “інфраструктурою виживання”)

На цьому тижні дуже доречно лягає окремий документ International Energy AgencyEnergy System Resilience, опублікований 11 лютого 2026. У преамбулі прямо зазначено: звіт “витягує ключові уроки з досвіду України”, які можуть бути корисні для посилення стійкості енергосистем у світі.

Чому це важливо для позиції Global 100 RE:

  • ВДЕ в українській рамці — це не лише про клімат і ціну кВт·год;

  • це про архітектуру стійкості: розподілена генерація, накопичення, мікромережі, можливість “острівної” роботи, резервування критичних об’єктів;

  • “resilience” стає не абстрактним словом, а параметром технічного завдання: що саме витримує система, як швидко відновлюється, як локалізує аварії/атаки, як працює з піками.

Якщо коротко: у мирний час ВДЕ — це “ефективність і модернізація”. В умовах загроз — це ще й інфраструктурна безпека.

Що це означає для України: 4 практичні висновки

  1. Мережі та приєднання — ключова реформа №1. Якщо глобальні ринки вже в “режимі масштабу”, то темп буде визначати швидкість процедур і модернізації мереж (а не тільки “побудували СЕС/ВЕС”).

  2. Гнучкість = нова базова потреба. Накопичення, керування попитом і ринкові стимули для маневровості мають розвиватись паралельно з ВДЕ — інакше частка зростає, а користь системі “з’їдають” обмеження та небаланси.

  3. Механізми закупівлі/підтримки мають знижувати ризики, а не множити їх. Британський CfD — приклад того, як державний дизайн ринку конвертує політичну мету в інвестпроєкти.

  4. Resilience треба вшивати в проєктування з першого дня. Якщо resilience стає стандартом “для світу” на основі українського досвіду, логічно, що українські політики та інвестпрограми мають оцінювати проєкти не тільки за LCOE, а й за вкладом у стійкість системи.

Фінальний абзац для публікації

Період 8–12 лютого ще раз показав: у ВДЕ вже немає проблеми “довести, що це працює”. Є проблема іншого порядку — як швидко енергосистема навчиться приєднувати, балансувати й захищати зростаючу частку чистої генерації. Той, хто першим вирішить мережі, гнучкість і resilience, отримає не лише чистішу електрику, а й економічну перевагу та вищу енергетичну безпеку.

Партнерський матеріал

Стати учасником
100 RE UA

Перейти на 100% відновлюваної енергетики в Україні – можливо!