№13219 підписано: чи отримає ринок новий імпульс для ЕСКО-проєктів із СЕС на водоканалах

Підписання закону №13219 може стати важливою точкою перезапуску для частини ЕСКО-проєктів у критичній інфраструктурі. Попри те, що сам закон загалом спрямований на вдосконалення конкурентних умов виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, окремі його положення мають практичне значення і для сектору централізованого водопостачання та водовідведення. 10 лютого 2026 року Верховна Рада ухвалила цей закон, а 9 березня він був підписаний Президентом. 

Саме цей крок, за оцінкою учасників ринку, може повернути передбачуваність у ті ЕСКО-моделі, які останнім часом буксували через тарифну невизначеність. Насамперед ідеться про проєкти із сонячними електростанціями та системами накопичення енергії на водоканалах.

Про це в коментарі для Global 100 RE Ukraine говорить голова правління ГО «Українська асоціація енергосервісних компаній» Віталій Шевченко.

Де була головна проблема

За словами Віталія Шевченка, ключовий бар’єр для розвитку ЕСКО-проєктів із СЕС та накопиченням на водоканалах був не технологічним, а фінансово-регуляторним.

Суть проблеми проста: якщо платіж за енергосервіс не може бути передбачувано врахований у тарифі, інвестор не має достатньої гарантії повернення коштів. У такій ситуації навіть перспективний проєкт стає ризиковим з точки зору фінансування.

Додатково ситуацію ускладнювало вузьке трактування енергосервісу лише як механізму скорочення споживання. Водночас проєкти із СЕС і СЕС+накопичення на водоканалах часто дають ефект не лише через менше споживання, а через заміщення дорожчої купованої електроенергії дешевшою власною генерацією. Тобто мова йде про зменшення витрат, а не тільки кВт·год.

Що змінює №13219

Після ухвалення закону тарифні повноваження щодо централізованого водопостачання та водовідведення для частини підприємств передаються на місцевий рівень. За даними Укрінформу, після підписання закону тарифи на воду для таких водоканалів встановлюватимуть органи місцевого самоврядування за місцем реєстрації підприємства; йдеться про 37 водоканалів, які надають послуги населенню понад 100 тисяч осіб.

Асоціація міст України уточнює, що цей механізм діятиме на період воєнного стану та 12 місяців після його припинення або скасування; крім того, повноваження з ліцензування таких підприємств передаються обласним державним адміністраціям, а НКРЕКП зберігає контрольні функції щодо правильності встановлення тарифів.

Для ринку ЕСКО це означає зняття частини вузьких тарифних обмежень, через які блокувався платіж за енергосервіс. Іншими словами, йдеться не про зміну самої логіки генерації, а про повернення передбачуваності платіжного механізму.

Що це означає для водоканалів

На практиці, як пояснює Віталій Шевченко, відкривається можливість для більш керованої реалізації ЕСКО-контрактів, де:

• водоканал використовує електроенергію з власної СЕС і систем накопичення;
• економія витрат на електроенергію стає основою виконання ЕСКО-контракту;
• платіж виконавцю енергосервісу стає більш тарифно реалізованим.

Це питання не пільг, а договірної логіки. Для ринку критично важливо, щоб держава і громади могли забезпечити передбачуваний механізм виконання довгострокових контрактів.

Який масштаб ринку вже зараз

За оцінкою УАЕСКО, озвученою в коментарі для Global 100 RE Ukraine, за участі членів асоціації вже укладено 17 ЕСКО-договорів на водоканалах у 11 містах. Йдеться приблизно про 5 МВт СЕС та близько 2 МВт·год систем накопичення. Водночас через регуляторну невизначеність на паузі опинилися ще шість великих проєктів.

Ці цифри є ринковою оцінкою Асоціації.

Потенціал відновлення у 2026 році

За обережним сценарієм, який наводить Віталій Шевченко, у 2026 році можливі:

• розмороження 6 існуючих проєктів;
• запуск ще 3–7 нових;
• додаткові 10–25 МВт СЕС у 2026–2027 роках;
• 5–15 МВт·год накопичення.

За оптимістичним сценарієм ідеться про 16–26 нових проєктів уже у 2026 році та 20–40 у 2027-му, що може дати 30–80 МВт СЕС і 20–60 МВт·год накопичення.

Окремо асоціація оцінює потенційне зниження витрат на електроенергію на рівні 10–15% разом зі зростанням стійкості до відключень.

Чи це історія лише про водоканали

Формально зміни напряму стосуються тарифів у водному секторі. Але по суті це значно ширший сигнал для всього ринку енергосервісу.

Першими позитивний ефект можуть відчути також теплокомуненерго, лікарні та інші об’єкти критичної інфраструктури. Причина одна: до цього вузьким місцем була не технологія, а фінансово-регуляторна модель виконання контракту.

Які ризики залишаються

Попри позитивний сигнал, сам закон не знімає автоматично всіх бар’єрів. За словами Віталія Шевченка, далі ринку потрібні:

• уніфікована методика верифікації економії для СЕС+BESS;
• типові тарифні рішення;
• зрозуміла практика застосування по регіонах;
• механізм швидкого врегулювання колізій між ринком і регуляторами.

Без імплементації навіть правильне політичне рішення може не дати очікуваного інвестиційного ефекту.

Висновок

№13219 — це важливий сигнал для ринку, що держава готова шукати механізми відновлення передбачуваності в критичній інфраструктурі. І якщо у 2026 році нові правила будуть підкріплені зрозумілою імплементацією, ринок ЕСКО може отримати новий цикл зростання.

Енергосервіс сьогодні — це не лише про скорочення споживання. Це про довіру, контрактну дисципліну і здатність залучати приватний капітал туди, де державі потрібна стійкість уже зараз.