Енергонезалежна лікарня у Калуші: як громада посилює стійкість медичної інфраструктури завдяки сонячній енергетиці

Проєкт «Енергонезалежна лікарня» у Калуші став одним із переможців 100 gREen AWARD-2025 — відзнаки, що відзначає найкращі реалізовані проєкти зеленої трансформації в Україні. Цей кейс був відзначений як приклад того, як місцева громада, міжнародні партнери та медичний заклад можуть спільно працювати над підвищенням енергетичної стійкості критичної інфраструктури.

У 2025 році Калуська громада розпочала практичну реалізацію проєкту зі встановлення сонячної електростанції на базі Калуської центральної районної лікарні. Його головна мета — зменшити залежність медичного закладу від зовнішнього енергопостачання, скоротити витрати на електроенергію та підвищити надійність роботи лікарні в умовах воєнних і енергетичних ризиків. Міська рада публічно наголошувала, що для лікарні це означає не лише економію, а й більш стабільне та екологічне джерело енергії для повсякденної роботи закладу.

Важливо, що цей кейс не з’явився випадково. У 2025 році Калуш активно посилював власну енергетичну політику та рухався в напрямку системних рішень у сфері енергоефективності й відновлюваної енергетики. Одним із ключових практичних кроків у цій логіці став саме проєкт для лікарні — об’єкта критичної соціальної інфраструктури, який має працювати безперебійно незалежно від зовнішніх обставин.

Публічна історія проєкту розгортається поетапно. У червні 2025 року Калуська міська рада повідомила, що в межах швейцарського гранту Калуська ЦРЛ отримає понад 1 млн грн на придбання та встановлення сонячних панелей. Тоді ж наголошувалося, що реалізацію проєкту планують завершити до кінця жовтня 2025 року. Уже в липні громада отримала гуманітарну допомогу зі Швейцарії — сонячні панелі та інвертори, надані енергетичною компанією BKW, що мало забезпечити облаштування сонячних електростанцій на об’єктах бюджетної сфери, зокрема й на базі лікарні.

Наступним кроком став безпосередній монтаж обладнання. У липні 2025 року повідомлялося, що на даху районної лікарні вже встановили перші сонячні панелі потужністю близько 96-98 кВт. Це був перший видимий етап переходу від грантової підтримки та закупівель до реальної зміни енергетичної моделі медичного закладу. Саме з цього моменту кейс почав набувати форми не лише перспективного, а вже реалізованого інфраструктурного рішення.

Наприкінці 2025 року міська влада вже говорила про суттєво більший масштаб реалізації. Станом на грудень на даху лікарні було змонтовано сонячні панелі загальною потужністю близько 200 кВт, а одна секція сонячної електростанції потужністю 100 кВт уже була введена в експлуатацію та працювала. Водночас анонсувався запуск ще однієї секції, що підтверджує поетапну, але послідовну логіку реалізації проєкту. Таким чином, лікарня поступово переходить від часткового використання сонячної генерації до більш комплексної моделі енергозабезпечення.

Сильна сторона цього кейсу полягає в тому, що йдеться не лише про саме встановлення панелей. Проєкт у Калуші — це історія про підвищення стійкості медичного закладу в ширшому сенсі. Для лікарні сонячна електростанція означає зменшення навантаження на бюджет, більш передбачуване енергоспоживання, меншу вразливість до перебоїв у мережі та здатність критичної інфраструктури працювати стабільніше у кризових умовах. У контексті українських реалій це робить проєкт значно важливішим за звичайну модернізацію окремого об’єкта.

Ще один важливий аспект — міжнародне партнерство. Проєкт став можливим завдяки підтримці швейцарських партнерів, а в публічних повідомленнях міста окремо згадувалася компанія BKW. Такий формат співпраці показує, що енергонезалежність громад в Україні дедалі частіше будується на поєднанні місцевої ініціативи, зовнішньої підтримки та чіткого розуміння того, які саме об’єкти є пріоритетними для інвестицій. І лікарня в цьому випадку є одним із найочевидніших і найважливіших пріоритетів.

Кейс Калуської ЦРЛ також важливий тим, що не зупиняється на одному етапі. У 2026 році міська влада вже повідомляла про подальший розвиток сонячної генерації на об’єктах громади та окремо згадувала лікарню серед ключових об’єктів енергетичної модернізації. Це свідчить про те, що проєкт «Енергонезалежна лікарня» є частиною ширшого муніципального курсу на енергоефективність, а не разовою ініціативою під конкретний грант.

Для України цей кейс має показове значення. Він демонструє, що зелена трансформація в громадах — це не лише про декарбонізацію чи технологічну модернізацію як таку. Це також про здатність забезпечити безперервну роботу лікарень, підсилити місцеву стійкість і зробити критичну інфраструктуру менш залежною від зовнішніх потрясінь. Саме тому проєкт у Калуші — це приклад того, як сонячна енергетика стає практичним інструментом безпеки, стійкості та відповідального розвитку громади.