КПІ: як університет формує нове покоління фахівців для сектору відновлюваної енергетики

Освітня програма КПІ у сфері відновлюваної енергетики стала одним із переможців 100 gREen AWARD-2025 — відзнаки, що відзначає найкращі реалізовані проєкти зеленої трансформації в Україні. Цей кейс був відзначений як приклад того, як університетська освіта може працювати на майбутнє енергетичного переходу, поєднуючи фундаментальну інженерну підготовку, сучасні технологічні напрями та орієнтацію на реальні потреби ринку.

КПІ імені Ігоря Сікорського вже багато років готує фахівців для енергетичної галузі, а напрям відновлюваних джерел енергії є одним із тих, що поступово набуває все більшої ваги. У відкритих матеріалах університету йдеться про освітню програму «Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії», яка діє на рівні бакалаврату та магістратури в межах спеціалізації G4.03 “Відновлювані джерела енергії та гідроенергетика”. Для магістерського рівня офіційна сторінка КПІ зазначає тривалість навчання 1 рік 4 місяці, а також англомовну назву програми — Alternative and Renewable Sources of Energy.

Сила цього кейсу полягає в тому, що йдеться не про разову освітню ініціативу, а про системну програму підготовки інженерів для сектору, який прямо впливає на майбутню енергетичну модель України. У програмних документах університет підкреслюється, що її мета — підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців, здатних до проєктування, монтажу, експлуатації та обслуговування систем на основі нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії в умовах сталого розвитку. Це важливо, адже ринок потребує не лише загальних знань про енергетику, а спеціалістів, які можуть працювати з конкретними технічними рішеннями.

Окремої уваги заслуговує змістовне наповнення програми. На сторінках кафедри та в описах освітньої програми наголошується, що вона має мультидисциплінарну структуру і охоплює такі напрями, як сонячна теплоенергетика, фотоенергетика, біоенергетика, вітроенергетика, геотермальна енергетика та гідроенергетика. Саме така широта дає випускникам можливість працювати в різних сегментах ринку й робить підготовку більш адаптивною до змін у галузі. Водночас у навчальних матеріалах є окремі дисципліни, безпосередньо пов’язані з електромехатронними системами відновлюваних джерел енергії, технологіями виробництва енергії та суміжними інженерними рішеннями.

Ще одна важлива риса цього кейсу — постійне оновлення освітньої програми. У магістерському описі ОПП вказано, що у 2025 році програму «Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії» було оновлено за результатами моніторингу, з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу, випускників, роботодавців та інших зовнішніх стейкхолдерів, а також зауважень експертної групи під час акредитації. Це означає, що програма розвивається не ізольовано всередині університету, а в діалозі з ринком і професійним середовищем.

Важливість цього проєкту для України виходить далеко за межі одного університету. Сектор відновлюваної енергетики дедалі більше потребує інженерів, які розуміють не лише теорію, а й практичні аспекти створення та обслуговування енергетичних систем нового покоління. У цьому сенсі освітня програма КПІ працює як інфраструктурне рішення для майбутнього: вона формує кадрову основу для галузі, яка визначатиме швидкість і якість енергетичного переходу країни в найближчі роки.

Ще один сильний аспект кейсу — інституційна тяглість. Освітня програма не виникла «з нуля» як короткострокова відповідь на тренд, а спирається на багаторічну академічну й наукову школу КПІ у сфері енергетики. У відкритих документах університету прямо зазначається, що бакалаврська програма була розроблена ще у 2018 році, а надалі розвивалася й актуалізувалася відповідно до нових викликів. Саме така тяглість дозволяє поєднати фундаментальну інженерну базу з актуальними напрямами відновлюваної енергетики.

Для України цей кейс показовий ще й тому, що зелена трансформація потребує не лише інвестицій у технології, а й інвестицій у знання, компетенції та підготовку людей. Від того, наскільки якісно університети зможуть готувати нових спеціалістів для сектору ВДЕ, залежить здатність країни масштабувати сонячну, вітрову, біо- та гідроенергетику вже не як окремі проєкти, а як частину нової енергетичної системи. Саме тому кейс КПІ — це приклад того, як освіта стає повноправною складовою зеленої трансформації.