Гібридизація ГЕС: як 25 ГВт сонця й вітру можуть оминути черги на підключення в ЄС

Поки європейські країни планують багатомільярдні інвестиції в розбудову нових ліній електропередачі, резерв для підключення 25 ГВт нових потужностей уже існує в наявній гідроенергетичній інфраструктурі.

Аналітичний центр Ember у своєму новому звіті підрахував, що об’єкти гідроенергетики в семи ключових країнах Європейського Союзу теоретично здатні прийняти цей обсяг вітрової та сонячної генерації без масштабного будівництва нових мереж. Ідеться про оцінку технічного потенціалу, а не портфель затверджених проєктів. Йдеться про Австрію, Болгарію, Францію, Італію, Португалію, Румунію та Іспанію, на які припадає 93 ГВт із загальних 131 ГВт європейського гідропарку.

Додавання нових технологій генерації за єдиною точкою підключення змінює ринкову економіку розширення відновлюваних джерел. Гібридизація дозволяє уникнути витрат на нову інфраструктуру розподілу та обійти черги на приєднання, у яких наразі заблоковано майже 700 ГВт проєктів лише в десяти країнах ЄС. За даними аналітиків, ці 25 ГВт покривають 18% від усього обсягу вітрових та сонячних електростанцій, які планується розгорнути в згаданих семи державах у період з 2026 до 2030 року.

Технічна можливість базується на низькому коефіцієнті використання наявної інфраструктури. Гідроелектростанції з водосховищами та гідроакумулювальні станції наразі працюють із середнім коефіцієнтом потужності 19%.

Додавання сонячних панелей здатне підвищити цей показник до 36%, а вітрових турбін — до 31%. Руслові ГЕС, які мають вищий базовий показник у 29%, можуть збільшити завантаження точки підключення до 47% із сонцем та до 42% із вітром. Профілі генерації доповнюють один одного: гідроенергетика зазвичай покриває ранкові та вечірні піки попиту, тоді як сонячні станції виробляють максимум енергії в середині дня.

Потенціал інтеграції суттєво відрізняється залежно від географії. В Австрії гібридизація здатна покрити 77% запланованого розгортання відновлюваних джерел, тоді як у Болгарії цей показник становить 7%. Дослідження виключило об’єкти в природоохоронних зонах, залишивши близько 28% великих гідропотужностей придатними для модернізації.

Головним бар’єром залишається відсутність нормативної бази. З проаналізованих ринків лише Іспанія та Португалія мають спеціальне законодавство для гібридних проєктів, ухвалене у 2020 та 2022 роках. Іспанський механізм дозволяє таким об’єктам оминати принцип «першим прийшов — першим обслуговуєшся» та вдвічі знижує вимоги до фінансових гарантій. Водночас у Болгарії державна компанія NEK уже перетворює свої активи на гібридні станції з батареями та розглядає встановлення плавучих сонячних панелей на існуючих дамбах навіть за відсутності спеціалізованих регуляцій.