Попит дата-центрів стимулює бум газової генерації в енергосистемі США

Реформа черги на підключення до мережі PJM, найбільшого оператора у США, мала на меті відсіяти спекулятивні заявки та прискорити відбір реально реалізовних проєктів. Натомість майже половина з понад 200 ГВт потужностей у першому раунді відбору припала на природний газ, що аналітики описують як деформацію енергетичного переходу під тиском попиту від дата-центрів.

Три роки тому черга PJM була на 90% заповнена сонячними, вітровими та акумуляторними проєктами. Однак тривалі затримки призвели до того, що більшість із них так і не були реалізовані. Після реформи процесу, який тепер вимагає від розробників фінансових гарантій, у черзі домінує газ: 99,8 ГВт. За ним ідуть системи накопичення (60 ГВт) та сонячні станції (11,8 ГВт).

Причиною такого зсуву став «золотий поспіх» з боку дата-центрів, яким потрібна гарантована потужність. Попит, зумовлений зростанням дата-центрів, заповнює цей вакуум викопним паливом.

Хоча за кількістю проєктів лідирують накопичувачі (314) та сонячні станції (117), їхня сумарна потужність значно менша. Ситуація підкреслює, що реалізація проєктів залежить не лише від ефективності роботи оператора мережі. Ключовими перешкодами залишаються фактори, що перебувають поза контролем PJM:

• ▸отримання дозволів на рівні штатів;
• ▸місцевий спротив будівництву;
• ▸перебої в ланцюгах постачання обладнання;
• ▸доступність фінансування. Без вирішення цих проблем стрімке зростання попиту може призвести до періоду високих тарифів та проблем з надійністю енергопостачання в регіоні.

Джерело: Inside Climate News