Аграрії разом з міністрами, депутатами, міжнародними організаціями та експертами обговорили виклики та можливості Європейського зеленого курсу

[:ua]

У п’ятницю 12 березня, Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA), Global 100% RE Ukraine та Міжнародний інститут менеджменту, провели круглий стіл на тему: «Український агросектор в умовах Європейського зеленого курсу: виклики та можливості». Були висловлені перспективні, а також тривожні думки з боку влади, українського бізнесу, профільних асоціацій та громадських організацій. Модерували дискусію Олександр Домбровський, Голова правління ГС «Global 100% RE Ukraine» та Михайло Малков, координатор ФАО зі зв’язків з урядом та донорами в Україні.

Олександр Домбровський наголосив на актуальності і важливості дискусії: «Синергія аграрних інновацій та відновлювальної  енергетики дадуть реальний шанс українському аграрному сектору для скорочення вуглецевого сліду продукції та адаптації до вимог Європейського зеленого курсу». Також Олександр Домбровський, представив ГС «Global 100% RE Ukraine», платформу, яка об’єднує більшість асоціацій «зеленої» енергетики, та є ключовим підґрунтям для якісної підготовки України до викликів Європейського зеленого курсу, орієнтованого на зменшення викидів вуглецю до нульового рівня в 2050 році. 

Представники влади наголосили на тому, що підтримують впровадження програми Європейського зеленого курсу, хоча і вбачають у цьому як виклики, так і можливості для України.  «Якщо ти не береш участь в Європейському зеленому курсі (ЄЗК), Європа тебе не бачить як партнера», – прокоментував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Також міністр зазначив, що держава готова співпрацювати з агросектором, зміцнювати позиції України у світі як гаранта світової та продовольчої безпеки.

Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, розповів про ключові аспекти забезпечення передумов для розвитку агросектору. «Україні залишилось прийняти останні законопроєкти щодо дотримання вимог законодавства Європейського Союзу (ЄС). Ми підтримуємо впровадження вимог ЄЗК. Україні уже вдалося скоротити використання мінеральних добрив до того рівня, який ЄС ставить собі за мету у 2030 році. Використання добрив в Україні нижче, ніж в ЄС. Ми всіляко підтримуємо прагнення ЄС до скорочення використання антимікробних препаратів та повністю готові рухатися по ЄЗК, що відображається у конкретних кроках та стратегіях Міністерства», – зазначив Роман Лещенко.

Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Торговий представник України, під час свого виступу проінформував, що в Міністерстві розвитку економіки є декілька ключових подій в календарі, які будуть присвячені імплементації ЄЗК в Україні. Однією із подій є Саміт ООН з продовольчих систем в цьому році. «Це та частина дискурсу, яку нам потрібно якомога чіткіше артикулювати на міжнародній арені. Ми важливий «гравець» із забезпечення продовольчої безпеки у світі. Нам потрібно використати цей саміт як місце, де ми можемо виписати свою роль в глобальній продовольчій системі», – зазначив Тарас Качка.

Інша подія, це 26 Конференція ООН по змінах клімату у листопаді 2021 р. в Глазго, де буде обговорюватися внесок держав у протидію змінам клімату. Оскільки, сільське господарство розвинене в Україні, постає лише питання ефективності цього сектору. В кожному з напрямів сільського господарства потрібно зрозуміти, як зробити його ефективнішим. «Україна справді є вагомим гравцем в забезпеченні продовольчої безпеки, але необхідно чітко визначити нашу роль в глобальній продовольчій системі», – прокоментував Тарас Качка.

Народні депутати України Микола Кучер та Лариса Білозір наголосили, що імплементація Європейського зеленого курсу повинна враховувати національну ситуацію, а також об’єктивно оцінювати потенційні ризики поширення зеленого курсу на український агросектор. Разом з тим Микола Кучер висловив переконання, що без повноцінного відновлення роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України й всебічної підтримки фермерів з боку держави, буде дуже складно впроваджувати основні принципи Європейського зеленого курсу в Україні.

Олександра Василенко, радник Міністра закордонних справ, виступила з темою: «Продовольча безпека в розрізі ЄЗК» та зазначила, що Україна як гарант світової продовольчої безпеки повинна взяти на себе регіональне лідерство у досягненні цілей сталого розвитку, зокрема цілі №2 «Подолання голоду» та стати драйвером трансформації продовольчих систем регіону Східного партнерства, лідером діалогу в країнах ОЧЕС, ГУАМ та Люблінського трикутника.

Алекс Ліссітса, Президент Українського клубу агробізнесу (УКАБ), говорив про роль України як провайдера глобальної продовольчої безпеки. «Україна не може формувати глобальні тренди споживацької поведінки, оскільки у нас немає потужної наукової бази для цього. Нам потрібно відкрити науковий центр, який досліджував би настрої населення і тільки тоді ми зможемо формувати глобальні тренди. Україна є значимим гравцем на міжнародній арені, але потрібно переосмислити роль освіти в сільському господарстві. Інвестиції в освіту та науку стануть підґрунтям для впровадження інновацій, які необхідні для розвитку агросектору».

Михайло Малков, координатор FAO зі зв’язків з урядом та донорами в Україні, звернув увагу на важливості єдиної консолідованої позиції Уряду і агробізнесу щодо ролі України в забезпеченні світової продовольчої безпеки та шляхів трансформації продовольчих систем. Крім того, Михайло наголосив на важливості швидко адаптовуватись до викликів, щоб бути конкурентоспроможними на міжнародній арені. «Необхідність трансформації продовольчих систем в Україні зумовлена як кліматичними змінами, так і глобальними трендами екологізації сільгоспвиробництва, наприклад Європейською Стратегією From Farm to Fork. В умовах введення нетарифних бар’єрів з боку Уряду наших торговельних партнерів, український агросектор зможе не тільки покращити конкурентоспроможність на традиційних ринках, але і ефективно просувавати українську продукцію, в тому числі і з доданою вартістю, на нові перспективні ринки».

Проведення круглого столу підтримала Ірина Тихомирова, президент Бізнес-школи МІМ, виступивши співорганізатором: «Європейський зелений курс суттєво змінює правила гри як на європейському ринку, так і для всього агросектору України. Але зараз бізнес ще має час до цього підготуватися. І ми вболіваємо за те, щоб аграрії, експортери правильно використали цей час і побачили нові можливості, а також зрозуміли всі виклики, які за цим стоять. Саме тому Бізнес-школа МІМ стала об’єднуючою платформою для діалогу між бізнесом, владою і громадськими організаціями щодо особливостей Європейського зеленого курсу».

Голова правління Української асоціації бізнесу та торгівлі Дмитро Лось, презентував Українську асоціацію бізнесу і торгівлі (UBTA) як унікальну платформу для захисту інтересів агровиробників в Україні та ЄС. Він акцентував, що Асоціацію було створено нещодавно і її ціль полягає не лише в захисті експортерів, але вона зможе допомагати й державі. Це, зокрема, маркетингові дослідження, вихід на нові ринки, участь у виставках, організація торговельних місій. «Не дивлячись на ті функції, що ми вже виконуємо, хочу наголосити на унікальності нашої організації. Це єдина українська асоціація, яка внесена в Європейський реєстр транспарентності, що дає нам змогу офіційно представляти українських експортерів при інституціях ЄС у Брюсселі», – прокоментував Дмитро Лось.

Він звернув увагу на те, що команда UBTA допомагає у розробці законопроєктів. Крім того, налагоджує співпрацю в Африці, Азії та Близькому Сході.  Також Дмитро повідомив, що вже йдуть консультації з міжнародними експертами щодо того, як Україна має реагувати на нові виклики, спричинені ЄЗК. «В нас, як у представників  бізнесу, зараз є час вчасно і чітко доносити свою позицію Уряду та міжнародним партнерам. І ми маємо всі для цього можливості», – підсумував свій виступ Дмитро Лось.

Зоя Павленко, експертка з охорони навколишнього середовища UBTA, у своєму виступі розповіла про формування національної системи торгівлі викидами парникових газів у контексті розвитку аграрного сектору. Спікерка зазначила, що залучення агросектору до системи торгівлі викидами парникових газів буде стимулювати його сталий розвиток та частково вирішить проблему фінансування його декарбонізації. Також наголосила на тому, що розробляючи власну систему торгівлі викидами парникових газів, Україна має відслідковувати еволюцію інших аналогічних національних систем та впроваджувати кращі практики.

Тамара Кутонова, регіональна координаторка дністровського проекту ГУФ/ОБСЄ розкрила тему:  «Як питання біорізноманіття впливає на перспективи розвитку українського агросектору?». Тамара озвучила, що щорічні світові втрати від скорочення біорізноманіття становлять $3.5-18.5 трлн, а деградації ґрунтів – $5.5.-10.5 трлн. «ЄС спрямовує багато ресурсів на підтримку не тільки біологічного, але й ландшафтного різноманіття. Слідом за «хвилею» COVID-19 та «хвилею» рецесії нас чекатимуть «хвиля» змін клімату та «хвиля» колапсу біорізноманіття. Бізнес та уряди мають діяти таким чином, щоб не скорочувати біологічне різноманіття, або мінімізувати антропологічний вплив, або, якщо інше неможливо, компенсувати завдану шкоду», – прокоментувала Тамара Кутонова.

Український агробізнес на круглому столі був представлений двома компаніями – МХП та Сингента. Юрій Мельник, заступник Голови правління та операційний директор МХП, зазначив, що аграрний бізнес найменш поінформований і найменш готовий до змін. Більше того, спостерігається скепсис щодо змін, які незворотньо відбудуться. «Варто зрозуміти, що Європейський зелений курс не нова річ, просто прийшов час його впровадження. І цьому передував ряд факторів: зміни клімату, споживчих уподобань та інтеграція України до ЄС», – розповів він. Крім того, Юрій Мельник наголосив на необхідності об’єднуватись та діяти вже зараз. «Так само як МХП має ціль бути екологічно толерантною компанією, прагне, щоб всі напрями відповідали вимогам екологічного законодавства, так повинні включитись і інші гравці ринку». Юрій Мельник підтримав зусилля UBTA  та закликав аграрні компанії ставати членами UBTA  та готуватися  спільно до відповідей на виклики Європейського зеленого курсу.

Тетяна Смовж, керівник напряму сталого розвитку Сингента, закликала уникати популізму та розуміти чіткі механізми імплементації нових норм навіть на рівні підзаконних актів, одночасно розуміючи як ЄЗК допоможе інтересам українського бізнесу та української держави.

Тему «Реалізації ЄЗК: роль держави у пошуку балансу між екологією та розвитком фермерства» розкрив Іван Слободяник, голова Всеукраїнського конгресу фермерів, голова об’єднання «Агро-продовольча рада» та висловив спільну позицію з іншими спікерами щодо об’єднання усіх учасників: «Щоб ЄЗК не перетворився на протекціоністський інструмент, в України має бути чітка державна позиція, яка висловлюватиме інтереси вітчизняного бізнесу та споживача. Це має бути one voice, комунікація, що врахує думки бізнесу, держави та громадянського суспільства».

Олена Березовська, президент ГС «Органічна Україна», поділилась своїми думками щодо перспектив розвитку органічного виробництва в Україні в умовах ЄЗК: «Органічне виробництво в Україні існує давно і без будь-яких дотацій з боку держави. Слід розуміти, що наразі це добровільний та свідомий вибір виробника з дотримання певних вимог до господарювання». Також Олена наголосила на тому, що важливо розвивати «зелені» стратегії на державному рівні, щоб знайти комплексні рішення для трансформації продовольчої системи.
       «Нам треба міркувати швидко й влучно. В нас немає такої потужної підтримки, як в аграріїв ЄС, але вже є потужна пропозиція для європейського споживача – Україна посідає друге місце серед усіх імпортерів органічної продукції світу до ЄС. 85% нашої органічної продукції їде саме до країн ЄС, де є попит на таку продукцію, але немає достатньо пропозиції від власних фермерів», – поділилася Олена.

Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, розповів про Біогазові проєкти як інструмент адаптації агросектору України до Європейського зеленого курсу, підкреслив актуальність біогазових технологій в Україні, навів ключові цінності дигестату та розповів про вплив дигестату на урожайність.

Також зазначив, що вимоги щодо проведення державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів не поширюються на дигестат біогазових установок, що використовується як органічне добриво чи покращувач ґрунту, за умови, що він відповідає чинним санітарним нормам та іншим нормативно-правовим актам.

Ігор Яцук, заступник голови «Українського ґрунтового партнерства», директор д/у «Інститут охорони ґрунтів» розповів про стратегію моніторингу нейтрального рівня деградації ґрунтів та поділився, що стратегія повністю готова до передачі Уряду та іншим стейкхолдерам. Ключові міністерства та організації вже з нею ознайомлені. Мета стратегії – створення інституційних механізмів для організації заходів щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель с/г призначення та відновлення деградованих земель в контексті сталого розвитку держави відповідно до Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року.

Усі учасники заходу прийшли до загального висновку: для того, аби пройти шлях трансформації, необхідна синергія зусиль як влади, так і бізнесу, як громадських організацій, так і науковців. Тож зараз варто зосередитися  над вибудовуванням взаємовідносин між усіма сторонами, щоб можна було усім адаптуватись до ЄЗК якомога швидше та продуктивніше.

[:en]On the 12th of March Ukrainian Business & Trade Association (UBTA), Global 100% RE Ukraine and MIM Business-School held a round table “Ukrainian Agricultural Sector within the Green Deal: Challenges & Possibilities“.

[:]