BESS під час війни: швидке розгортання сьогодні — юридична відповідальність завтра

В умовах повномасштабної війни енергетична політика України перейшла з режиму довгострокового планування в режим швидкого реагування. Пріоритетом стала не ідеальна регуляторна логіка, а здатність енергосистеми вижити, працювати і відновлюватися попри удари, дефіцит потужності та нестабільність мереж.

Саме в цьому контексті установки зберігання енергії (BESS) перетворилися з “перспективної технології майбутнього” на практичний інструмент енергетичної стійкості вже сьогодні.

Воєнний режим як окремий правовий простір для енергетики

Починаючи з 2023 року держава сформувала спеціальний правовий режим, який дозволяє швидко розгортати об’єкти розподіленої генерації та накопичення енергії. Йдеться не про дерегуляцію як таку, а про тимчасове відкладення частини процедур, які в мирний час є обов’язковими.

Цей режим поширюється на широкий спектр енергетичних об’єктів — від генераторів і когенераційних установок до систем зберігання енергії та супутніх інженерних мереж.

Ключовою зміною кінця 2025 року стало те, що для BESS було повністю знято обмеження за потужністю. Це означає, що спрощений порядок однаково застосовується як до промислових проєктів, так і до рішень для бізнесу чи комунальної інфраструктури.

Що означає “спрощена процедура” на практиці

У межах воєнного режиму розміщення та будівництво BESS можливе без проходження низки стандартних етапів, які в мирний час є тривалими та складними. Зокрема, проєкти реалізуються без:

• попереднього містобудівного планування;

• отримання містобудівних умов та обмежень;

• проєктної експертизи;

• формального дозволу на виконання будівельних робіт;

• повноцінної процедури введення об’єкта в експлуатацію.

Також допускається використання земельних ділянок без зміни їх цільового призначення, за погодженням із власником або розпорядником.

Фактично держава дозволила:

спочатку — встановити та запустити енергетичний об’єкт,
а вже потім — привести його у відповідність до повного регуляторного поля.

Ключове застереження: це не “прощення”, а відстрочка

Найбільша помилка, яку сьогодні можуть зробити девелопери або споживачі, — сприймати спрощений режим як остаточну легалізацію.

Насправді він працює за логікою “зараз — працюємо, після війни — узаконюємо”.

Після припинення або скасування воєнного стану всі об’єкти, збудовані або розміщені за спрощеною процедурою, мають бути приведені у відповідність до загальних вимог законодавства. Це означає необхідність:

• оформлення прав на землю (за потреби);

• розроблення повноцінної проєктної документації;

• проходження експертизи;

• офіційного введення об’єкта в експлуатацію.

Ігнорування цього етапу створює серйозні ризики — від проблем з експлуатацією до неможливості залучення фінансування, страхування або продажу активу.

Що це означає для розвитку ВДЕ та BESS в Україні

Для сектору відновлюваної енергетики нинішня модель — це вікно можливостей, але не “короткий шлях без наслідків”.

BESS уже зараз:

• підвищують стійкість енергосистеми;

• дозволяють інтегрувати більше ВДЕ;

• знижують ризики для бізнесу та критичної інфраструктури.

Водночас кожен такий проєкт має одразу закладати стратегію post-war легалізації — як частину фінансової та інвестиційної моделі.

Висновок

Спрощений режим для установок зберігання енергії — це антикризовий інструмент, створений для роботи в екстремальних умовах, а не нова постійна норма.

Для України це шанс швидко наростити енергетичну гнучкість і підготувати фундамент для післявоєнної трансформації енергосистеми.
Для бізнесу — можливість діяти швидко, але лише за умови стратегічного і відповідального підходу.

Саме так формується майбутня децентралізована, стійка та відновлювана енергетика України.