Electricity 2026 від IEA: «Епоха електрики» прискорюється, а вітер стає опорою європейської системи

Міжнародне енергетичне агентство (IEA) у новому звіті Electricity 2026 фіксує фундаментальний зсув: світ входить в “Age of Electricity” — період, коли електроенергія стає базовою «валютою» економіки, а темпи зростання попиту виходять на новий рівень.

Прогноз IEA охоплює 2026–2030 роки і показує, що саме ВДЕ, мережі та гнучкість (накопичення, керування попитом, нові правила приєднань) визначатимуть конкурентоспроможність країн і енергетичну безпеку в найближче десятиліття.

Попит на електроенергію зростатиме швидше, ніж будь-коли за останні десятиліття

IEA прогнозує, що глобальний попит на електроенергію у 2026–2030 рр. зростатиме в середньому на 3,6% щороку. Це приблизно на 50% швидше, ніж середній темп попереднього десятиліття.

Ключова зміна — електроспоживання починає «відриватися» від історичної залежності від ВВП: до 2030 року електроспоживання зростатиме щонайменше у 2,5 раза швидше, ніж загальний попит на енергію.

Це і є маркер “Епохи електрики”.

Що штовхає попит вгору:

• електрифікація промисловості;
• електротранспорт;
• кондиціонування/охолодження;
• дата-центри та цифрова економіка.

До 2030 року — 50% світової генерації з низьковуглецевих джерел

IEA очікує, що частка низьковуглецевих джерел (ВДЕ + атомна генерація) зросте до 50% світової генерації до 2030 року (з 42% у 2025-му)

У структурі приросту найбільшу роль відіграватиме сонце:

• сонячна генерація додає в середньому понад 600 ТВт·год щороку у прогнозному періоді
• змінні ВДЕ (сонце + вітер) зростуть у світі з 17% генерації у 2025 до 27% у 2030

Це означає просту річ: інфраструктурно та регуляторно виграватимуть ті системи, які навчаться швидко інтегрувати VRE — через мережі, накопичення та нові ринкові механізми.

Європа: вітер стає найбільшим джерелом електроенергії, випереджаючи атом

Окремий сигнал для України — європейська траєкторія. За прогнозом IEA:

• вітрова генерація стане найбільшим джерелом електроенергії в ЄС у прогнозному горизонті, випередивши атомну,
• частка вітру в ЄС зросте з 17% до 25% до 2030 року,
• а середній темп зростання вітрової генерації у 2026–2030 рр. — близько 10% на рік

Паралельно частка ВДЕ у виробництві електроенергії ЄС зросте до 63% у 2030 (з 48% у 2025), а частка VRE (сонце+вітер) — до 46% у 2030 (з 30% у 2025)

Інакше кажучи: Європа рухається до системи, де вітер — уже не «додаток», а базовий системоутворюючий елемент.

Мережі — головне «вузьке місце» енергопереходу

Найгостріша проблема — не дефіцит технологій генерації, а дефіцит мережевої спроможності.

IEA фіксує:

• понад 2 500 ГВт проєктів (ВДЕ, зберігання, великі навантаження) «застрягли» у чергах на приєднання в усьому світі
• щоб реалізувати прогнозований попит, річні інвестиції в мережі мають зрости приблизно на 50% до 2030 року — від поточних ~USD 400 млрд/рік
• додатковий фактор ризику: будівництво мереж займає 5–15 років, тоді як нові ВДЕ/дата-центри/зарядна інфраструктура розгортаються значно швидше

Важливий практичний висновок IEA: окрім «бетону і металу», потрібні й регуляторні рішення, які дозволяють швидше підключати потужності та краще використовувати вже існуючу мережу (зокрема через гнучкі умови приєднання, технології підвищення пропускної здатності тощо)

Що це означає для України: практичні імперативи на 2026–2030

Вітер = стратегічний актив для інтеграції в ринок ЄС

Якщо вітер стає «електричним фундаментом» Європи, то українська вітроенергетика отримує довгострокову логіку розвитку: зрозумілий попит, роль у балансі та інтерес інвесторів — за умови, що ми синхронізуємо правила гри з ЄС і знімемо мережеві обмеження.

Мережі та приєднання — головний фронт державної політики

Черги на приєднання та пропускна здатність стають ключовими обмеженнями — і саме вони визначатимуть, чи трансформується інвестиційний інтерес у реальні мегавати

Трикутник «вітер + накопичення + мережі» — новий стандарт енергобезпеки

Зростання частки змінних ВДЕ до 2030 року робить гнучкість не опцією, а базовою вимогою (накопичення, керування попитом, гнучкі ринки/резерви)

Для України, в умовах війни та відновлення, це одночасно:

• підвищення стійкості системи;
• зменшення ризиків від дефіциту потужності/піків;
• основа для нових інвестпроєктів у ВДЕ без «зависання» на приєднанні.

Висновок

Звіт IEA Electricity 2026 показує: майбутня конкуренція в електроенергетиці — це не тільки про те, хто швидше поставить генерацію, а про те, хто швидше забезпечить мережі та гнучкість. А для Європи вітер перетворюється на ключову системоутворюючу технологію до 2030 року — і це прямий стратегічний сигнал для України.