Критична інфраструктура має бути енергоефективною та енергонезалежною

Полтава без води: чому енергоефективність — це питання безпеки

Ми поспілкувалися на тему: “Енергонезалежність на об’єктах критичної інфрастуктури” з Головою УАЕСКО, Віталієм Шевченком.

Фото: Суспільне Полтава

Під час масованої російської атаки в ніч на 4 листопада 2025 року, відсутність водопостачання в  Полтаві була прямим наслідком ударів по об’єктах критичної енергетичної інфраструктури. Коли після масованого обстрілу місто залишилося без води майже на добу, це стало не лише локальною аварією, а системним дзвіночком для всієї країни. Один удар по підстанції – і місто без водопостачання.

Основна причина відсутності води полягала в тому, що насосні станції та інше обладнання “Полтававодоканалу” залишилися без електроенергії. Водопостачання критично залежить від стабільної роботи енергосистеми, і її пошкодження призвело до зупинки подачі води.
Цей кейс показав, що енергоефективність і енергонезалежність критичної інфраструктури – не розкіш і не «зелене» гасло, а елемент національної безпеки. Вода, тепло, світло – це те, без чого громади не виживуть під час війни.

Енергосервіс: швидкі рішення для водоканалів

Сьогодні саме механізм енергосервісу дає змогу громадам діяти без очікування бюджетних дотацій чи донорських грантів без подальших витрат бюджетних коштів, адже, всі платежі здійснюються виключно із зекономлених коштів.
ЕСКО-компанії інвестують власні кошти у модернізацію насосних станцій, систем частотного регулювання, встановлення сонячних електростанцій (СЕС) і накопичувачів енергії (BESS). Водоканали отримують нове обладнання без передоплати, а повертають інвестиції за рахунок зекономленої електроенергії.

Це – чистий приклад публічно-приватного партнерства в дії: інвестор вкладає, громада отримує результат і стабільність. За останні роки в Україні реалізовано понад 640 енергосервісних контрактів на суму понад 2 млрд грн, і ще сотні – у розробці.

Реальні кейси: водоканали, що працюють навіть під час блекаутів

У межах проєкту ПРООН «Усунення бар’єрів для інвестицій в енергоефективність громадських будівель» вже впроваджено десятки рішень на об’єктах критичної інфраструктури.
Львівводоканал запустив одну з найпотужніших СЕС серед комунальних підприємств – станція 400 кВт із накопичувачем енергії забезпечує роботу насосів навіть під час відключень.
Наприклад, водоканали таких міст, як Чернівці, Хмельницький, Бровари та Коростень вже тестують комбіновані системи: СЕС + частотні приводи + системи управління енергоспоживанням. Це дозволяє їм зменшити споживання електроенергії на 30–40% і забезпечити кілька годин автономної роботи.

Такі рішення можуть бути масштабовані – від окремої будівлі до всієї комунальної системи міста.

Інвестори готові вкладати – бракує підготовлених громад

Попит з боку приватних ЕСКО-інвесторів перевищує спроможність місцевих замовників. Бізнес готовий вкладати кошти – черга вже стоїть, але не всі громади мають базові енергоаудити, вихідні дані чи розуміння, як підготувати тендер у Prozorro.
Це питання не грошей, а управлінської готовності.

Українська Асоціація Енергосервісних Компаній спільно з ПРООН та Держенергоефективності працює над тим, щоб навчити муніципалітети готувати проєкти, формувати пакети документації і грамотно залучати інвесторів.

Законопроєкт, що може прискорити зміни

Фото: Пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Законопроєкт № 13258 про внесення змін до Закону України “Про енергетичну ефективність” зареєстровано у Верховній Раді та готується до розгляду. Він спрямований на вдосконалення механізмів державної підтримки енергоефективності будівель, адаптуючи їх до потреб співвласників, а також на загальне вдосконалення політики у цій сфері.

Ці зміни до закону «Про енергетичну ефективність» відкриють шлях до масштабування енергосервісу і комунальні установи зможуть швидше та ефективніше здійснювати модернізацію обладнання чи отримати власне джерело генерації електроенергії.

Не лише ефективність, але й незалежність

“В умовах війни енергоефективність без енергетичної автономії – неповне рішення. Тому майбутнє критичної інфраструктури – за гібридними системами, які поєднують енергоощадність і власну генерацію.
BESS (системи зберігання енергії), мікромережі, локальні СЕС – це вже не інновація, а новий стандарт безпеки для лікарень, водоканалів і шкіл. Саме такі рішення формують стійкість громад і зменшують залежність від зовнішніх мереж, які є ціллю ворога”. – Голова Правління Української Асоціації Енергосервісних Компаній, Віталій Шевченко

Висновок

Ми маємо перейти від точкових рішень до системної політики енергонезалежності.
Кожна громада має знати: енергоефективність – це не лише про зменшення рахунків, а про захист життя і стабільність під час кризи.
Енергосервіс – це механізм, який працює вже сьогодні. І якщо ми хочемо зберегти стійкість країни – критична інфраструктура має бути не лише ефективною, а автономною.