Німеччина готує «зелений газ» для опалення — і прямо називає Україну потенційним постачальником біометану

Після гострої дискусії навколо німецького «закону про опалення» уряд Німеччини переходить до нової моделі: замість жорсткої вимоги 65% ВДЕ для нових систем опалення — ставка на технологічну гнучкість (включно з можливістю встановлення газових котлів), але з обов’язковим поступовим переходом на кліматично дружні палива. У цьому контексті міністерка економіки та енергетики Німеччини Катаріна Райхе прямо вказала на Україну як потенційне джерело значних обсягів біометану.

Що саме змінює Німеччина: від «65% ВДЕ» до квот на «зелений газ»

За публічними повідомленнями міжнародних медіа, новий підхід передбачає послаблення попереднього правила про 65% ВДЕ та запровадження вимоги використовувати дедалі більшу частку «кліматично дружнього» палива в газових/нафтових системах опалення.

Ключові елементи, які озвучуються у відкритих джерелах:

• скасування або послаблення вимоги 65% ВДЕ для більшості нових систем опалення;
• дозвіл на встановлення газових та нафтових систем, але з обов’язком підмішування/переходу на «кліматично дружні» палива (біометан тощо);
• орієнтир щодо частки «кліматично дружнього» палива: щонайменше 10% з 2029 року з подальшим зростанням у кілька етапів до 2040 року.

Україна в заяві Берліна: чому це важливо

У заявах, що цитуються медіа, Катаріна Райхе наголошує: біометан «доступний», уже присутній на ринку, і там, де є попит — формується ринок. Вона також відзначає, що Україна може запропонувати великі обсяги біогазу/біометану, хоча наразі залишаються регуляторні бар’єри на стороні України та ЄС. Після їх усунення Німеччина очікує суттєвий імпорт.

Біометан з України — це вже не гіпотеза: експорт у ЄС стартував

Україна вже має підтверджені публічні кейси експорту біометану до ЄС:

• офіційні повідомлення про старт експорту біометану до ЄС (перша трубопровідна поставка у 2025 році);
• публічні кейси поставок у напрямку Німеччини (висвітлювалися компаніями-виробниками);
• оцінки профільних медіа щодо сукупних експортних обсягів українських компаній у 2025 році.

Що гальмує масштабування: ключові бар’єри Україна–ЄС

Найчастіше згадуються три групи бар’єрів:

• Сертифікація та відповідність вимогам ЄС (зокрема RED II/RED III): ринок купує «молекулу» з підтвердженим походженням та вуглецевим ефектом.
• Сумісність реєстрів та коректний облік «зелених» молекул (guarantees of origin / mass balance).
• Регуляторна стиковка та процедури доступу до ринку ЄС (правила, визнання схем, документація, аудит).

Чому німецький ринок опалення стратегічний

Німеччина — один з найбільших ринків тепла в ЄС. Якщо попит на біометан закладається у правилах для опалення (через квоти), то це створює довгостроковий сигнал для інвестицій: у виробництво біометану, сертифікацію, інфраструктуру та експортні контракти.

Що це означає для України: шанс для агро- та муніципальної енергетики

Біометан виробляється з органічної сировини: гною, посліду, агровідходів, відходів харчової промисловості. Це відкриває для України можливість поєднати енергобезпеку та експорт: ферми й переробка можуть стати постачальниками енергії, а громади — партнерами у зборі органіки та розвитку локальної інфраструктури.

Потенційні вигоди:

• новий експортний продукт і валютна виручка;
• децентралізована енергостійкість для теплопостачання та критичної інфраструктури;
• екологічний ефект за умови правильної технології та контролю ланцюга постачання.

Які умови потрібні, щоб шанс став ринком

Державі, бізнесу та громадам потрібна синхронізація дій:

Для держави та регулятора:

• завершити та забезпечити міжнародне визнання механізмів сертифікації/обліку;
• узгодити/інтегрувати реєстри з європейськими практиками (GO, mass balance);
• забезпечити прозорі правила доступу до мереж і експортної логістики.

Для бізнесу:

• інвестувати в сертифікований біометан (а не лише локальне використання біогазу);
• підготуватися до аудитів і контрактів: походження сировини, облік, звітність, підтвердження скорочення викидів.

Для громад:

• вбудовувати біометан/біогаз у плани енергостійкості та теплопостачання;
• партнеритися з агросектором та комунальними підприємствами щодо органіки та логістики.

Висновок

Реформа опалення в Німеччині, яка дозволяє газові системи за умови зростання частки «кліматично дружніх» палив, створює структурний попит на біометан. На цьому тлі публічні заяви німецького міністерства про потенційний імпорт з України — сигнал для інвесторів і виробників: вікно можливостей відкрите, але його реалізація залежить від сертифікації, сумісності реєстрів та усунення регуляторних бар’єрів Україна–ЄС.