Справа «зелених тарифів»: чому Україна виграла арбітраж у Modus Energy і що це означає для майбутнього інвестицій у ВДЕ

У січні 2026 року Україна виграла міжнародний інвестиційний арбітраж проти литовського інвестора Modus Energy, який вимагав компенсацію у розмірі 22 млн євро через зниження «зелених тарифів».
Це рішення стало одним із найважливіших юридичних сигналів для ринку відновлюваної енергетики за останні роки — не лише для України, а й для інвесторів у країнах із трансформаційною економікою.

Чому держава перемогла у справі, де раніше програвала? Чи означає це кінець інвестиційних спорів у ВДЕ? І який реальний меседж це рішення несе для міжнародних інвесторів?

Як Україна дійшла до арбітражів: коротка історія «зеленого тарифу»

Модель підтримки ВДЕ, яку Україна запровадила у 2009–2010 роках, була однією з найщедріших у Європі. Фіксований «зелений тариф» у євро, гарантований до 2030 року, мав одну ключову мету — швидко залучити капітал у нову галузь.

Це вдалося:

• за кілька років було побудовано тисячі мегават сонячної та вітрової генерації;

• на ринок зайшли міжнародні фонди, банки та стратегічні інвестори;

• Україна стала одним із лідерів зростання ВДЕ у Східній Європі.

Але до 2019 року система почала ламатися зсередини:

• платежі за «зеленим тарифом» перевищили фінансові можливості ринку;

• державний гарант накопичив мільярдні борги;

• електроенергетична система не була готова до такої частки нестабільної генерації.

У 2020 році держава пішла на ретроспективне зниження тарифів — вимушений, але юридично ризикований крок.

Хто такий Modus Energy і чому саме цей кейс важливий

Modus Energy — міжнародний інвестор із литовським походженням, який володів сонячними електростанціями в Україні.

Компанія стверджувала, що:

• інвестиції здійснювалися з розрахунком на незмінність тарифу до 2030 року;

• зниження тарифів порушило принцип «legitimate expectations»;

• держава порушила зобов’язання за Energy Charter Treaty (Договором про Енергетичну хартію).

Позов на 22 млн євро став частиною ширшої хвилі арбітражів проти України у сфері ВДЕ.

Чому цього разу Україна виграла

1. Арбітраж визнав право держави змінювати політику

Ключовий зсув у підході суду полягав у тому, що:

• «зелений тариф» не є безумовною фінансовою гарантією;

• держава має право коригувати регуляторну модель у разі системної кризи;

• інвестиційний захист не означає замороження регулювання.

Це важливий прецедент, який дедалі частіше фігурує у сучасній інвестиційній практиці.

2. Професійний інвестор ≠ наївний інвестор

Арбітраж звернув увагу на статус позивача:

• Modus Energy є професійним гравцем енергетичного ринку;

• компанія усвідомлювала політичні та регуляторні ризики;

• очікування повної незмінності правил було визнано економічно й юридично необґрунтованим.

3. Пропорційність змін

Зниження тарифів:

• не знищило бізнес інвестора;

• не призвело до експропріації активів;

• було частиною переговорного компромісу для збереження платоспроможності системи.

Саме пропорційність стала вирішальним аргументом.

Що вирішив арбітраж фактично

Міжнародний арбітраж:

• відхилив усі ключові вимоги Modus Energy;

• не зобов’язав Україну виплачувати компенсацію;

• підтвердив, що держава діяла в межах допустимого регуляторного маневру.

Це означає, що Україна не повинна виплачувати 22 млн євро і суттєво зміцнила свою позицію в інших справах.

Чому це рішення важливіше, ніж здається

Для держави

• формується позитивна арбітражна практика;

• зменшується ризик лавиноподібних компенсацій;

• з’являється простір для переходу до ринкових механізмів підтримки ВДЕ (аукціони, PPA, CfD).

Для інвесторів

• фіксовані тарифи — не «державна облігація»;

• ключову роль відіграватимуть контракти, балансування, інтеграція в ринок;

• ризик-менеджмент стає важливішим за політичні обіцянки.

Для ринку ВДЕ України

• завершується епоха надвисоких «зелених тарифів»;

• фокус зміщується до гнучкості, зберігання енергії, системних рішень;

• зростає роль інституційної зрілості.

Головний висновок

Ця справа — не про конфлікт «держава проти інвестора».
Вона про дорослішання ринку.

Україна показала, що:

• може визнавати помилки старих моделей;

• здатна захищати свої рішення в міжнародному правовому полі;

• і водночас залишається відкритою до інвестицій — але вже на нових, більш збалансованих умовах.

Джерело: Forbes Ukraine