Вітроенергетика України: від виживання до інвестиційного ривка

Як Notus Energy тестує нову модель ринку і що це означає для 2026–2030 років

Українська вітроенергетика входить у 2026 рік у принципово іншому стані, ніж ще два роки тому. Якщо 2023–2024 роки були періодом виживання та зупинки інвестицій, то 2025-й став роком, коли галузь почала повертатися до масштабного мислення — попри війну, обмеження споживання та високі ризики.

Один із найпоказовіших кейсів цього зсуву — плани Notus Energy в Україні, які водночас відображають і загальноринкові зміни: нові механізми фінансування, деризикування, корпоративні PPA та поступовий відхід від «зеленого тарифу».

2025-й: рік, коли ринок знову почав рухатися

За підсумками 2025 року в Україні було введено в експлуатацію близько 350 МВт нових вітроелектростанцій — різкий контраст із лише 20 МВт у 2024-му. За словами регіонального директора Notus Energy Олександра Подпругіна, ще рік тому йшлося лише про 20–30 МВт гарантованих введень, однак реальність виявилася значно кращою.

Проєкти з’явилися одразу в кількох регіонах — Миколаївській, Львівській, Закарпатській, Волинській областях. Водночас галузь чітко усвідомлює: навіть ці обсяги не перекривають структурний дефіцит генерації, спричинений руйнуванням традиційних потужностей.

Головне вузьке місце — не вітер, а гроші

Ключова проблема вітроенергетики останніх років — відсутність «містка» між капіталом і реальним будівництвом. Банки та фонди готові інвестувати, але лише за наявності інструментів зниження ризиків.

У 2025 році ситуація почала змінюватися одразу в кількох напрямах:

• законодавчі зміни для аукціонів, зокрема можливість компенсацій інвестору при різкому падінні ринкових цін;

• покращення комунікації між галуззю та державою;

• запуск міжнародних механізмів деризикування в межах Ukraine Facility.

Ключовий сигнал — схвалення €150 млн на створення спеціального фонду страхування комерційних ризиків для проєктів ВДЕ. Очікується, що цей механізм дозволить профінансувати до 1 ГВт нових потужностей і запрацює вже у 2026 році.

Корпоративні PPA: ринок, який ще не народився, але вже необхідний

Ще один критично важливий елемент — довгострокові корпоративні договори купівлі-продажу електроенергії (PPA). Попри численні розмови, у 2024–2025 роках повноцінного ринку PPA в Україні фактично не існувало.

Проблема проста: великі споживачі хочуть фіксовану ціну та ESG-ефект, але не готові брати на себе довгострокові зобов’язання. Банки ж, своєю чергою, не кредитують проєкти без контрактів на 10–15 років.

Notus Energy нині перебуває на фінальній стадії підписання одного з таких довгострокових off-take контрактів із великим корпоративним споживачем. За оцінкою Подпругіна, саме перші успішні кейси можуть створити «лід-ефект» і зрушити ринок із мертвої точки.

$220 млн в Одеській області і ставка на масштаб

У січні 2026 року Notus Energy залучила до $50 млн фінансування від Horizon Capital через Catalyst Fund для будівництва першої власної ВЕС потужністю 124–125 МВт в Одеській області. Загальний бюджет проєкту оцінюється у $220 млн.

Будівництво заплановане на червень 2026 року, введення в експлуатацію — у 2027-му. Проєкт застрахований від воєнних ризиків за підтримки уряду Німеччини — ще один важливий маркер нової фінансової реальності ринку.

Загалом у портфелі Notus Energy в Україні:

• ВЕС 125 МВт в Одеській області;

• ВЕС 180 МВт в Одеській області (старт після 2027 року);

• ВЕС 400 МВт у Київській області (не раніше 2028 року).

Амбіція компанії — 1,3 ГВт нової генерації до 2030 року, що потенційно виведе її в лідери українського ринку поряд із ДТЕК ВДЕ.

Війна як каталізатор компетенцій

Окремий феномен — технологічна адаптація галузі. Після 2022 року більшість виробників турбін обмежили присутність своїх сервісних команд в Україні. Монтаж ВЕС у 2023–2025 роках здійснювали українські девелопери та підрядники самостійно — за мануалами виробників.

У результаті Україна отримала унікальну для Європи експертизу повного циклу монтажу сучасних вітротурбін. Уже з’явилися сертифіковані українські компанії, а виробники поступово повертають сервісні команди.

«Війна змусила нас навчитися тому, чого в мирний час ми б ще роками не вміли», — підсумовує Подпругін.

2026-й як точка зламу

Експерти очікують, що 2026 рік стане першим, коли одночасно запрацюють:

• завершення проєктів, розпочатих у 2024–2025 роках;

• перші ВЕС із довгостроковими корпоративними PPA;

• проєкти, профінансовані через нові механізми деризикування та оновлені аукціони.

Попит на нову генерацію залишатиметься високим щонайменше до кінця десятиліття. І щойно воєнні ризики знизяться до прийнятного рівня, українська вітроенергетика може стати одним із найпривабливіших інвестиційних напрямів у Європі.