Вплив нових ESG стандартів на український фінансовий сектор: виклики та можливості

У світі, де принципи сталого розвитку стають базовим стандартом бізнесу, фінансовий сектор відіграє ключову роль у забезпеченні прозорості та відповідальності. Банки дедалі частіше стикаються з вимогами до розкриття ESG-інформації — екологічних, соціальних та управлінських аспектів своєї діяльності.

Що таке ESG і чому це більше, ніж тренд

ESG (Environmental, Social, Governance) — це система критеріїв оцінки відповідальності бізнесу.

• E (Environmental): скорочення викидів, енергоефективність, управління відходами.

• S (Social): умови праці, права людини, соціальні ініціативи.

• G (Governance): прозоре управління, боротьба з корупцією, підзвітність.

На перший погляд ESG може виглядати як «додатковий тягар», проте насправді це довгострокова стратегія. Вона знижує ризики (екологічні, репутаційні, управлінські), зміцнює позиції компанії на ринку та відкриває доступ до міжнародного капіталу.

Український шлях

В Україні цей процес лише набирає обертів. Згідно зі «Стратегією запровадження звітності зі сталого розвитку», до 2026 року очікується завершення формування національної правової бази та початок складання першої корпоративної звітності за європейськими стандартами (див. рис. 1). До 2030 року планується повне впровадження ESRS та аудит сталих практик компаній.

Уже сьогодні Національний банк України розробляє план інтеграції ESG у діяльність банків. Частина банків (Укргазбанк, Укрсиббанк) фінансує «зелені» проєкти, а великі компанії, як-от ДТЕК, Метінвест, МХП, Астарта, формують власні ESG-звіти. Це перші кроки до масштабної трансформації.

Європейський контекст

Європейський Союз впровадив комплексну нормативну базу (CSRD, ESRS, SFDR), яка зобов’язує компанії публікувати докладну звітність про вплив на довкілля та суспільство. Звітність вводиться поетапно з 2024 до 2028 року (див. рис. 2).

Важливий інструмент — CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), що запроваджує «вуглецевий податок» на імпорт у ЄС. Це безпосередньо стосуватиметься українських експортерів: відсутність прозорого обліку викидів робитиме продукцію неконкурентною.

У 2025 році Єврокомісія навіть представила пакет «Omnibus» для спрощення звітування — сигнал, що цей процес буде масштабним, але максимально прагматичним.

Що це означає для банків і бізнесу

📌 Для банків: потрібні достовірні та своєчасні ESG-дані від клієнтів, аби скласти власну звітність.
📌 Для компаній: ESG-звітність стане умовою доступу до кредитів і партнерств. Несвоєчасне подання чи неповні дані можуть обмежити можливості фінансування (див. рис. 3).

Крім того, компанії без ESG-підходу ризикують втратити експортні можливості через CBAM і втратити позиції на європейських ринках.

Рекомендації для підготовки

• провести ESG-діагностику та визначити прогалини;

• розробити або оновити внутрішні політики;

• запровадити системи збору даних (викиди CO₂, соціальний вплив тощо);

• інтегрувати принципи «зеленого фінансування» у бізнес-модель.

Чому це важливо для України

1. Євроінтеграція: з 2025 року більшість європейських компаній почне звітувати за новими стандартами — українському бізнесу потрібно встигнути синхронізуватися.

2. Інвестиції для відбудови: жодна міжнародна установа (ЄБРР, IFC, Світовий банк) не фінансує проєкти без оцінки екологічної та соціальної безпеки.

3. Репутація: ESG — це «валюта довіри» для міжнародних партнерів.

4. Запит суспільства: громади дедалі частіше обирають компанії, які відповідають принципам прозорості й соціальної відповідальності.

Висновок

ESG перестає бути «модним словом» і стає ключовою умовою конкурентоспроможності. Для України це одночасно виклик і шанс: інтегруватися в європейський економічний простір, залучити інвестиції для відбудови та сформувати позитивний міжнародний імідж.

✍️ Для Global 100% RE Ukraine це стратегічний сигнал: український бізнес має зайняти місце у новій економіці та стати активним учасником глобальної зеленої трансформації. Хто почне діяти вже сьогодні — отримає перевагу завтра.