“Зелена” енергетика – не забаганка, а серйозний інструмент”: про що говорили на пресконференції Global 100% RE Ukraine

У четвер, 9 січня, в агентстві “Інтерфакс-Україна” відбулася підсумкова прес-конференція Global 100% RE Ukraine на тему “Сонце, вітер, біогаз: як “зелена” енергетика допоможе Україні вистояти у 2025 році”.

Як зазначив Олександр Домбровський, президент ПрАТ “МХП Еко Енерджи” і голова правління Global 100% RE Ukraine, філософія жорстко централізованої енергетичної системи, яка була створена ще за часів Радянського Союзу, сьогодні потребує кардинальних змін. Та переходу до філософії розподіленої генерації, де в основі – сонце, вітер, біоенергетика і системи накопичення енергії.

“Вже всі і в Україні, і у владі, і поза межами влади зрозуміли і відчули, що зелена енергетика – це не забаганка, а дуже серйозний енергетичний інструмент, зокрема з міркувань енергетичної безпеки держави. І розвиток сонячних, вітрових, біоенергетичних технологій, проєкти, які були реалізовані, у 2023 та у 2024 роках захищали Україну від блекаутів”, – вважає Домбровський.

Він додав, що так же, як війну виграє той, в кого є найсучасніша, інноваційна зброя, в енергетичному протистоянні переможе той, в кого хто володіє кращими енергетичними технологіями.

Серед ключових трендів 2024 року, які збережуться і у 2025-му, голова Global 100% RE Ukraine виділив те, що нині і український бізнес, і міста, і територіальні громади почали швидкими темпами створювати свою власну генерацію. При цьому українські підприємці налаштовані розвивати власну індустріальну базу і спиратися на внутрішні ресурси.

Але є і низка проблем. Це і питання заборгованості перед виробниками ВДЕ, і регуляторні нюанси тощо. Великою перешкодою є дефіцит та потреба збереження персоналу.

“Система буде ефективно працювати тільки якщо ми зможемо зберегти професійні енергетичні кадри, які сьогодні і взимку, і влітку відновлюють енергетичну систему, проєктують і будують нові енергетичні об’єкти”, – зазначив Домбровський.

Голова Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський нагадав, що 2024-й був дуже важким для української енергетики. Незважаючи на це, сонячна енергетика рухається вперед і за минулий рік додала потужності.

“За нашими оцінками, було встановлено приблизно від 800 до 850 МВт встановленої потужності. Це, в першу чергу, інсталює бізнес для самоспоживання та вирішення проблем енергобезпеки. Це встановлюють і малі власники домашніх сонячних станцій, домогосподарств. Відповідно, зростання деяке є. Звісно, це не те зростання, яке було у 2019-му, коли будувалися промислові сонячні електростанції, але, все ж таки, позитивний рух ми бачимо”, – розповів Соколовський.

Від 2025 року в АСЕУ очікують подальше зростання встановлених бізнесом нових сонячних електростанцій та систем накопичення енергії – також буде передусім для власних потреб.

Зростатиме і будівництво сонячних електростанцій на об’єктах критичної та соціальної інфраструктур. Очікується більше проникнення сонячної енергетики в агросектор. Цьому сприятимуть і відносно невисокі ціни на сонячній панелі, і впровадження механізму страхування ризиків, яке зараз обговорюється, і пільгове кредитування та грантові програми.

“Думаю, що у наступному році сонце, вітер, біоенергетика будуть йти разом. Ми будемо далі рухатись і надавати країні більше енергобезпеки і можливостей для роботи”, – підсумував Соколовський.

Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха розповів, що 2024 рік став досить успішним для одного сектору біоенергетики – виробництва біометану.

“У травні набув чинності закон України про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану, який дозволив експорт біометану в умовах тимчасової заборони на експорт природного газу. З вересня в Україні запрацював перший біометановий завод групи компаній Vitagro. З листопада запрацював другий біометановий завод компанії “Галс Агро”. На сьогодні ці два заводи закачують біометан в підземні газові сховища України і накопичили там вже понад 1 млн куб. м біометану. Тобто у 2024 році Україна виробила перший мільйон кубів біометану!” – розповів Гелетуха.

За його словами, у 2025-му очікується початок виробництва як мінімум на ще п’яти біометанових заводах. А крім того – доведення продуктивності виробництва біометану до понад 100 млн куб. м на рік.

Окремо він відзначив необхідність розвитку розподіленої генерації, зокрема газової. Після зупинки транзиту російського газу, в України лишилося, по суті, два джерела газу: Полтавська та Харківська області. І з цих двох точок треба забезпечити газом всю Україну, що логістично не просто. Тож розвиток невеликих біометанових заводів, розташованих по всій Україні, значно покращить логістику природного газу.

Великою перешкодою для розвитку сектору лишаються завищені вимоги до теплотворної здатності біометану для подачі в мережу. Вони були сформовані ще за часів і відображають теплотворну здатність висококалорійного російського газу.

Для вітрової енергетики, за словами голови правління Української вітроенергетичної асоціації Андрія Конеченкова, минулий рік був складним і не дуже вдалим.

“Його можна назвати як “провальним”, так і “підготовчим” для прискореного розвитку вітроенергетичного сектору України. Протягом минулого року в експлуатацію було введено трохи більше 20 МВт потужностей. Водночас близько 4 ГВт вітроенергетичних проєктів вже готові до реалізації до 2030 року відповідно до Нацплану з ВДЕ, ухваленому у 2024 році”, – розповів Конеченков.

За його словами, затяжна криза на вітроенергетичному ринку України, яка триває останні 5 років, носить доволі комплексний характер. Він пов’язаний як з неефективністю ринкових механізмів підтримки, так і з регуляторною недосконалістю. По-перше, для ринку електроенергії досі актуальною є проблема заборгованості. По-друге, суміжною проблемою є складність залучення фінансування проєктів. Крім того, серед невдач року голова УВЕА згадав довгоочікувані, але провальні “зелені” аукціони.

“Протягом п’яти років ми очікували, і в цьому році відбулись перші аукціони. І вони виявилися для вітероенергетики невдалими. Жодного проєкту не було затверджено. Більше того, квота 88 МВт на вітероенергетику – це занадто мала квота. Якщо повертатися до ухваленого національного плану розвитку відновлення джерел енергії, там передбачено саме 4 ГВт протягом п’яти років, тож аукціони мають надавати квоти на рівні 800 МВт. Тоді ми можемо сказати, що національний план буде виконаний”, – розповів Конеченков.

Він також згадав проблему бронювання працівників, залучених у проєктування і будівництво енергетичних, зокрема “зелених” об’єктів. І порушив питання про створення окремого державного органу, який би був адвокатом “зеленої” енергії.