“Зелені” завдання для Парламенту

Вчора, 16 вересня, в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” відбулась прес-конференція учасників платформи Global 100% RE UA на тему: «Зелені завдання для Парламенту».

Розпочав її Голова правління нашої платформи Олександр Домбровський й відмітив, що дуже символічно, що проведення прес-конференції співпадає з Днем захисту озонового шару, що відзначається 16 вересня. Адже це – глобальна кліматична проблема, що з кожним днем, з кожним роком стає все більш і більш складною та масштабною.

«Глобальне потепління спричиняється викидами СО2, а, за оцінками експертів, 70% викидів продукується «брудною» енергетикою. Перед нами постають численні енергетичні виклики та виклики нашій національній безпеці. Тільки уявіть, що за 30 років незалежності України за імпорт енергоресурсів ми сплатили щонаймешне 300 млрд дол. США – це три сьогоднішні ВВП нашої держави, які б могли працювати на користь нашої економіки!»

Олександр Домбровський відзначив, що учасники платформи знають рішення даної проблеми, і виглядає воно у вигляді формули: «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГЕТИКА + ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ = ЕНЕРГЕТИЧНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА».

Але для втілення цієї формули в життя необхідним є законодавче забезпечення, про що детально розповіли інші учасники прес-конференції.

Президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок під час свого виступу говорила про численні невизначеності у нормативно-правових актах, що створюють можливості для зловживань і корупції та підривають інвестиційний фон.

Окрім того, пані Циганок виділила основні реформи цієї осені, серед яких прийняття Закону України «Про управління відходами», пришвидшення реформи промзабруднення, усунення корупційного ризику при здійсненні держекоконтролю та перезавантаження Закону «Про оцінку впливу на довкілля».

Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха говорив про високі ризики забезпечення українських споживачів природним газом і тепловою енергією за доступними цінами в поточному опалювальному сезоні та на подальшу перспективу. Але нівелювати цей вплив можна за рахунок масштабного розвитку біоенергетики, зокрема, отримання енергії з біомаси.

«Біоенергетика вже заміщує 4,2 млрд м3 газу на рік, і ця цифра може зрости до 20 млрд м3 на рік, якщо зняти існуючі бар’єри».

Серед таких бар’єрів пан Гелетуха вбачає відсутність механізмів стимулювання виробництва і споживання біометану, рідкого біопалива та біогазу, неможливливість пройти державну реєстрацію для дигестату з біогазових установок, нерозвиненість ринку твердого біопалива, трудності із підключенням до теплових мереж та необхідність сплачувати податок на викиди СО2 для котелень, ТЕЦ, ТЕС на біомасі. Отже, для повномасштабного функціонування ринку біоенергетики необхідно зняти ці бар’єри на законодавчому рівні.

Виконавчий директор Асоціації виробників біоетанолу Тарас Миколаєнко наголошував на тому, що громадськість очікує на прийняття закону щодо обов’язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту у другому читанні найближчим часом. Але, на жаль, цей процес активно блокується нафтовим лоббі.

Перевагами його використання є очевидний позитивний екологічний ефект, а також економічна корисність, адже, окрім імпортозаміщення та енергетичної безпеки, біоетанол посилює продовольчу безпеку, здешевлюючи вартість цукру, зернових, тваринних кормів та вуглецю.

«В Україні налічується зо 2 десятки заводів з виробництва біоетанолу, але через недосконале законодавство працюють одиниці. Річний обсяг виробництва складає до 2 млрд дол. США на рік, задіяно 2 000 працівників». За оцінками експертів асоціації, позитивний вплив від ухвалення зазначеного вище закону полягатиме у скороченні викидів СО2 на бензиновому транспорті на 3,5%, скороченні імпорту бензинів на 5% та збільшенні ВВП на 1,6 млрд грн.

Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков у своєму виступі говорив про те, що позитивним міжнародним зрушенням є Європейський зелений курс, що передбачає вуглецеву нейтральність ЄС до 2050 року.

Згідно з його положеннями, планується щорічне введення в експлуатацію 15 ГВт нових вітрових потужностей протягом 2021-2025 років. Вітер – інструмент скорочення викидів СО2 та подолання наслідків глобальної COVID-пандемії.

«А в Україні, в свою чергу, ситуація не є аналогічною: лише за минулий рік держава заборгувала перед «зеленою» генерацією 15,3 млрд грн» – сказав пан Конеченков.

Він також визначив пріоритетні кроки, необхідні для покращення ситуації на ринку, серед яких введення аукціонів, закон про energy storages, з 2022 року – закон про корпоративну купівлю-продаж електроенергії, що дозволить продавати її компаніям за прямими договорами. Окрім того, закон про feed-in premium має також багато ризиків. Необхідним є також закон про оффшорну вітроенергетику, але який би враховував оцінку впливу на довкілля.

«Оптимальним є впровадження гібридної системи, за якої вітер, сонце, біомаса та гідроенергія балансували б та сприяли енергонезалежності держави».

Наприкінці прес-конференції Виконавчий директор Global 100 RE UA Дмитро Мельник