Енергонезалежність громад через приватні інвестиції: що змінює нова ЕСКО-платформа

Panorama та Emerge Impact створюють інвестиційну ЕСКО-платформу Emerge Energy. Що це означає для українських громад, які проєкти можуть отримати фінансування та чому саме зараз ЕСКО-модель може стати одним із інструментів енергетичної стійкості – розповідає Віталій Шевченко, генеральний директор Panorama.

Panorama та Emerge Impact підписали меморандум про співпрацю зі створення інвестиційної ЕСКО-платформи Emerge Energy. Платформа має об’єднати фінансові ресурси, технічну експертизу та операційні можливості для підготовки й фінансування проєктів з енергоефективності та відновлюваної енергетики в українських громадах.

Ми поговорили з Віталієм Шевченком про те, що поява такої платформи може означати для громад, як залучати приватний та міжнародний капітал і що потрібно зробити, щоб ЕСКО стало масштабним інвестиційним ринком.

1. Що на практиці змінить поява Emerge Energy для українських громад?

Віталій Шевченко:

Передусім це має змінити доступ громад до фінансування енергетичних проєктів.

Сьогодні в громадах є велика кількість об’єктів, які потребують модернізації, встановлення власної генерації, систем накопичення або інших рішень для зниження енергетичних витрат. Але головне обмеження – не завжди наявність потреби чи готового технічного рішення, а можливість профінансувати такі проєкти.

ЕСКО дозволяє змінити цю логіку. Громада не обов’язково має одразу вкладати весь обсяг коштів у проєкт. Приватний партнер може взяти на себе фінансування та реалізацію, а повернення інвестицій відбувається за рахунок економії, яку створює проєкт.

Тому наше завдання – не просто реалізувати ще кілька ЕСКО-проєктів. Ми хочемо створити механізм, який дозволить системно формувати портфель таких проєктів, залучати під нього капітал і масштабувати рішення на різні громади.

2. Які саме проєкти громади зможуть реалізовувати через ЕСКО-модель?

Віталій Шевченко:

Ми бачимо великий потенціал у проєктах розподіленої генерації та енергетичної стійкості.

Передусім це сонячні електростанції та системи накопичення енергії. Але також це можуть бути комплексні рішення з підвищення енергоефективності.

У фокусі – об’єкти, які мають постійне енергоспоживання і є критично важливими для громади: лікарні, водоканали, заклади освіти, соціальна інфраструктура та інші стратегічні об’єкти.

Наприклад, для водоканалу сонячна генерація та накопичення можуть не лише зменшити витрати на електроенергію, а й підвищити стійкість роботи підприємства. Для лікарні – забезпечити частину власного енергоспоживання та додатковий рівень енергетичної безпеки.

Тобто ми говоримо не просто про встановлення обладнання. Ми говоримо про створення нової енергетичної інфраструктури громад.

3. Чому саме зараз ви бачите потенціал для масштабування ЕСКО?

Віталій Шевченко:

Зараз одночасно зійшлися кілька факторів.

З одного боку, громади мають обмежені бюджети розвитку й одночасно велику потребу в модернізації інфраструктури. З іншого – в Україні зростає потреба у власній генерації, накопиченні енергії та підвищенні енергетичної стійкості.

Третій фактор – інтерес міжнародного та приватного капіталу до українських проєктів. Але цьому капіталу потрібні зрозумілі, підготовлені та структуровані проєкти.

Саме тут ми бачимо роль платформи. Не просто знайти інвестора під один проєкт, а створити систему, в якій проєкти проходять підготовку за зрозумілими правилами, формують портфель і можуть бути запропоновані інвесторам як інвестиційний продукт.

4. Що має змінитися, щоб ЕСКО перестало бути інструментом окремих проєктів і стало масштабним інвестиційним ринком?

Віталій Шевченко:

Нам потрібно перейти від логіки «знайшли один об’єкт – зробили один проєкт» до системного підходу.

Потенціал ринку значно більший. Наше завдання – не шукати десятки окремих проєктів. Ми хочемо навчитися системно ідентифікувати тисячі потенційних проєктів у громадах, стандартизувати їхню підготовку та сформувати з них якісний інвестиційний портфель.

З цих тисяч проєктів частина буде відповідати технічним та фінансовим критеріям, сотні можуть бути відібрані для першого раунду фінансування, а далі цей портфель можна масштабувати.

Для цього потрібні стандарти підготовки проєктів, зрозумілі фінансові моделі, якісна технічна документація та єдині підходи до оцінки.

Інвестор повинен розуміти, що саме він фінансує, які ризики бере на себе, яким буде механізм повернення інвестицій і за рахунок чого формується його дохід.

Саме тому ми говоримо про перехід від окремих ЕСКО-проєктів до інвестиційної платформи. Платформа має не просто збільшити кількість угод, а створити інфраструктуру, яка дозволить масштабувати сам ринок.

5. Яку роль у цій моделі відіграє приватний та міжнародний капітал?

Віталій Шевченко:

Я б не розділяв ці джерела капіталу як взаємовиключні. Навпаки, ми бачимо можливість їх поєднання.

В Україні вже є приватні інвестори та компанії, готові вкладати кошти в енергетичну інфраструктуру громад. Водночас у різних інвесторів різний рівень прийнятного ризику та різні очікування щодо дохідності.

На українському ринку можна зустріти пропозиції з дуже високою заявленою дохідністю, зокрема в іноземній валюті. Для окремого приватного інвестора така модель може виглядати привабливою, але вона одночасно означає вищий рівень ризику та вимоги до самого проєкту.

Міжнародні та інституційні інвестори, як правило, шукають іншу модель – не максимальну заявлену дохідність будь-якою ціною, а зрозумілу структуру угоди, прогнозований механізм повернення інвестицій, прозорі ризики та зрозумілий горизонт отримання доходу.

Тому наше завдання – не створювати ще одну модель із максимальною дохідністю на папері. Нам потрібно створити інвестиційний продукт, який буде зрозумілим різним категоріям інвесторів і матиме прозору економіку.

Український інвестор приносить знання локального ринку, операційну експертизу та готовність працювати з конкретними проєктами. Міжнародний та інституційний капітал може дозволити масштабувати такі рішення.

Тому ми бачимо майбутнє саме в поєднанні цих ресурсів – локальної експертизи, українського приватного капіталу та міжнародного фінансування.

6. Що має зробити громада, яка вже зараз хоче підготувати свій об’єкт до реалізації за ЕСКО?

Віталій Шевченко:

Перший крок – визначити об’єкти, де є значне та прогнозоване енергоспоживання і де модернізація може дати відчутний економічний або енергетичний ефект.

Далі потрібно оцінити технічний стан об’єкта, структуру споживання, потенціал для встановлення генерації, систем накопичення або інших енергоефективних рішень.

Я б радив громадам починати з підготовки проєкту, а не чекати появи конкретного інвестора. Чим якісніше підготовлений проєкт, тим простіше знайти під нього фінансування та підібрати модель реалізації.

Звернутися за консультацією громада може до Української асоціації енергосервісних компаній. Спілка може допомогти зорієнтуватися щодо можливостей ЕСКО-моделі та потенційних партнерів.

Сьогодні на ринку вже є компанії, готові взаємодіяти з громадами та інвестувати у такі проєкти. Panorama є одним із таких інвесторів і вже має практичний досвід реалізації ЕСКО-проєктів у громадах.

Тому я б радив громадам не чекати появи окремої програми чи гранту, а вже зараз визначати об’єкти та готувати їх до залучення інвестицій.