У Калуші обговорили енергетичні проєкти для модернізації теплопостачання та посилення стійкості водозаборів

14 травня 2026 року, у межах проєкту ANEW-LIFE відбувся вебінар, присвячений обговоренню пріоритетних енергетичних інтервенцій для Калуської громади. Захід об’єднав представників Калуської міської ради, комунальних підприємств, українських та європейських партнерів проєкту для фахової дискусії щодо технічних, фінансових, юридичних та організаційних аспектів реалізації майбутніх рішень.

Проєкт ANEW-LIFE реалізується за підтримки програми LIFE Європейського Союзу та спрямований на підтримку українських міст у переході до сталої, безпечної та декарбонізованої енергетичної системи. У фокусі проєкту — не лише визначення технічних рішень, а й пошук реалістичних фінансових механізмів, які допоможуть громадам впроваджувати енергоефективні проєкти навіть у складних умовах сьогодення. Пілотними містами проєкту є Житомир, Калуш та Ніжин, а міжнародний консорціум партнерів працює над технічною, фінансовою, комунікаційною та стратегічною складовими енергетичного переходу.

Під час вебінару Калуська громада представила два пріоритетні напрями, які були відібрані для подальшого опрацювання в межах проєкту: встановлення твердопаливних котелень для опалення громадських будівель та встановлення систем накопичення енергії на насосних станціях водозабору. Обидві інтервенції напряму пов’язані з ключовими викликами громади — необхідністю модернізації теплопостачання, зменшенням залежності від викопного палива, підвищенням енергетичної стійкості критичної інфраструктури та пошуком фінансово життєздатних моделей реалізації.

Калуш: промислова громада з високими енергетичними викликами

Калуська громада є одним із промислових центрів Івано-Франківської області. Під час презентації представники громади наголосили, що Калуш генерує значну частку промислової продукції регіону, має велику промислову зону та розвинену економічну базу. Водночас така структура формує високий рівень енергоспоживання та потребу в системних рішеннях для підвищення енергоефективності.

Одним із найбільш критичних викликів для громади є стан системи теплопостачання. За словами представників Калуша, централізоване теплопостачання в місті зіштовхнулося з глибокою неефективністю, значними втратами та необхідністю переходу частини споживачів на автономні рішення. Особливо це стосується громадських будівель — шкіл, адміністративних об’єктів, спортивної та соціальної інфраструктури, які мають забезпечувати стабільну роботу незалежно від кризових факторів.

Під час вебінару було підкреслено, що для Калуша енергетичні проєкти — це не лише питання економії. Це також питання стійкості громади, раціонального використання ресурсів та екологічного ефекту. Представники міста наголосили, що наявна система має значні втрати, а тому модернізація теплопостачання є одним із найважливіших завдань для громади.

Твердопаливні котельні для громадських будівель

Перший пріоритетний проєкт, представлений під час вебінару, передбачає встановлення твердопаливних котелень для опалення громадських будівель у Калуші. Наразі вже розроблена проєктно-кошторисна документація для трьох таких об’єктів.

Йдеться про котельні, які мають забезпечити теплом навчальні заклади, спортивний комплекс, концертну залу, школу та адміністративні будівлі. Зокрема, розглядаються об’єкти на вулицях Литвина, Тихого та Хіміків. Для кожної з локацій передбачено встановлення котлів відповідної потужності, що дозволить забезпечити автономне та більш ефективне теплопостачання для групи громадських будівель.

Орієнтовна вартість проєкту становить близько 1,8 млн євро, однак під час обговорення було зазначено, що ця сума може змінюватися залежно від логістичних факторів, коливання цін, курсу валют та інших умов, які впливають на реалізацію інфраструктурних проєктів у воєнний період.

Для громади цей напрям є надзвичайно важливим, оскільки дозволяє зменшити залежність від неефективної централізованої системи, забезпечити стабільне теплопостачання соціально важливих об’єктів та знизити втрати енергії. Водночас ключовим питанням залишається пошук фінансової моделі, яка дозволить реалізувати проєкт без надмірного навантаження на місцевий бюджет.

Серед потенційних механізмів фінансування під час вебінару обговорювалися державно-приватне партнерство, грантове фінансування, співфінансування, краудфандинг, а також модель “тепло як сервіс”, яка за логікою може бути близькою до енергосервісного підходу, але застосованою саме до теплопостачання.

Системи накопичення енергії для водозаборів

Другий пріоритетний проєкт Калуської громади стосується встановлення систем накопичення електроенергії на насосних станціях водозабору. Цей напрям пов’язаний із необхідністю забезпечити безперервність водопостачання в умовах регулярних ризиків для енергетичної інфраструктури.

У громаді вже встановлено сонячні електростанції на двох насосних станціях водозабору. Потужність кожної з них становить близько 90 кВт. Однак самих сонячних станцій недостатньо для гарантованої безперебійної роботи, адже генерація залежить від погодних умов і часу доби. Саме тому громада розглядає можливість доповнення цих об’єктів системами накопичення енергії.

Під час вебінару було наголошено, що для водопостачання критично важливо не допустити тривалих відключень, особливо в зимовий період. Відсутність електропостачання може створити ризики не лише для комфорту мешканців, а й для фізичної цілісності водопровідної інфраструктури. Саме тому проєкт передбачає встановлення систем накопичення електроенергії на кожному водозаборі, орієнтовною потужністю до 90 кВт кожна. Попередня вартість такого проєкту оцінюється до 126 тис. євро, а серед можливих джерел фінансування розглядаються гранти, співфінансування, міжнародна технічна допомога та краудфандинг.

Водночас цей проєкт має важливу технічну та юридичну особливість: сонячні електростанції на насосних станціях були встановлені за енергосервісними контрактами. Тому наступний етап роботи має передбачати ретельне опрацювання моделі взаємодії між уже діючими СЕС, майбутніми накопичувачами, мережевим споживанням та системами обліку електроенергії.

Представники громади наголосили, що необхідно знайти таку технічну та юридичну формулу, яка дозволить уникнути дублювання обліку електроенергії та коректно розмежувати енергію, що надходить від СЕС за енергосервісним контрактом, з мережі та від систем накопичення.

Фінансові механізми та питання ЕСКО

Однією з центральних тем обговорення стала можливість застосування різних фінансових механізмів для реалізації енергетичних проєктів Калуша. Під час вебінару представники громади окремо порушили питання, чи можуть котельні бути побудовані за ЕСКО-механізмом або за близькою до нього моделлю.

Це питання є особливо важливим для громад, які мають значні інфраструктурні потреби, але обмежені бюджетні ресурси. У таких умовах фінансова модель має не лише забезпечити залучення коштів, а й бути зрозумілою, юридично коректною, економічно обґрунтованою та прийнятною для громади у довгостроковій перспективі.

Проєкт ANEW-LIFE саме і покликаний допомогти містам не лише сформувати технічні концепції, а й перевірити можливі фінансові інструменти. Для Калуша це означає можливість оцінити кілька сценаріїв: грантове фінансування, змішане фінансування, державно-приватне партнерство, енергосервісні або сервісні моделі, а також інші інструменти, які можуть бути адаптовані до українського муніципального контексту.

Наступні кроки

За підсумками вебінару команда проєкту продовжить роботу над техніко-економічним обґрунтуванням відібраних інтервенцій. Для Калуша це означає подальше уточнення технічних параметрів твердопаливних котелень, аналіз доцільності систем накопичення енергії для водозаборів, оцінку вартості, ризиків та можливих джерел фінансування.

Важливим етапом також стане аналіз юридичних і організаційних аспектів — особливо щодо поєднання вже діючих енергосервісних контрактів із новими рішеннями для накопичення енергії, а також щодо потенційного застосування сервісних моделей у сфері теплопостачання.

Для Калуської громади участь у ANEW-LIFE є можливістю системно підійти до вирішення одразу кількох стратегічних завдань: модернізації теплопостачання, підвищення надійності водопостачання, скорочення енергетичних втрат і пошуку фінансових механізмів для реалізації проєктів, які мають довгострокове значення для громади.

У разі успішної підготовки та реалізації ці рішення можуть стати прикладами для інших українських міст, які стикаються з подібними викликами — зношеною тепловою інфраструктурою, потребою в автономних джерелах енергії та необхідністю забезпечити безперервну роботу критичних об’єктів у складних умовах.