Батарейна індустрія України: від оборонних компетенцій до нової промисловості

Чи зможе масштабна оборонна батарейна галузь стати фундаментом для нової цивільної індустрії, і які кроки необхідні для цього вже зараз? Масове виробництво акумуляторів для безпілотників сформувало в Україні реальну промислову культуру, яка має потенціал для виходу на енергетичний ринок.

За оцінкою Євросоюзу, Україна ненавмисно створила один із найінноваційніших секторів оборонного машинобудування в Європі. Країна виробляє батареї для безпілотників у промислових масштабах. У 2025 році було випущено близько чотирьох мільйонів дронів, а прогноз на 2026 рік сягає шести мільйонів. Кожен із них потребує надійного джерела живлення. Навколо цієї потреби об’єдналися понад 300 виробників компонентів, які відпрацьовують технології в умовах жорсткого зворотного зв’язку.

Навички проєктування блоків, розробки систем управління та термоконтролю є універсальними. Компетенції вітчизняних компаній дозволяють переносити досвід із військової сфери на цивільні об’єкти. Перетворювач на зарядній станції для дронів належить до того ж технологічного сімейства, що й інвертор для сонячної електростанції чи зарядне депо для автобусів. Зокрема львівська компанія успішно переобладнала автомобільні акумуляторні елементи в батарейні блоки для безпілотників.

Найбільшим ринком для застосування цих знань стає енергетика. Згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 року українська енергосистема потребуватиме близько 5,6 ГВт·год систем накопичення енергії. Лише у 2025 році в країні вже було встановлено майже 3 ГВт·год таких потужностей на підприємствах та в домогосподарствах. Вітчизняні гравці, такі як KNESS, вже розробляють батарейні кластери для промислових систем. Крім того, державна програма передбачає появу понад 8 000 одиниць електричного громадського транспорту в найближче десятиліття. Акумулятор становить до половини вартості машини, і львівський завод Electron вже запустив серійне виробництво електробусів із високим рівнем локалізації.

Наразі позиція вітчизняних підприємств у ланцюгу вартості обмежена збиранням готових блоків з імпортованих елементів. Глобальний батарейний ринок є надзвичайно концентрованим. Ключовим орієнтиром є здатність стати частиною ланцюга постачань для ЄС, який прагне покрити 40% потреб у батарейних потужностях власними силами. Тому диверсифіковані постачальники з українським досвідом можуть стати частиною європейської стратегії автономії.

Для закріплення результату експерти пропонують створити Інститут батарейної індустрії. Така спільна інфраструктура з пілотними лініями та випробувальними лабораторіями дозволить компаніям знизити витрати на сертифікацію. Визнання сектора систем накопичення пріоритетом промислової політики допоможе перетворити вимушені інновації на конкурентну перевагу мирного часу.

Джерело: Forbes.ua