Імпорт «синіх» кремнієвих пластин загрожує локалізації виробництва сонячних панелей у США

Що реально виробляється в Америці, якщо ключовий P/N-перехід уже зроблено за кордоном? За оцінкою Секхара Татінені, віцепрезидента з технологій компанії ES Foundry, федеральні виробничі стимули ризикують стимулювати порожні потужності, оскільки місцеві заводи можуть лише фінішувати імпортні напівфабрикати замість побудови повного циклу виготовлення сонячних комірок.

У своїй авторській колонці для PV Magazine USA Секхар Татінені зазначає, що проблема полягає у технічній різниці між двома стадіями готовності компонентів. «Сірі» пластини є сирим напівпровідниковим матеріалом. Їхнє перетворення на комірку вимагає складного процесу, зокрема формування P/N-переходу під дією високих температур. Натомість «сині» пластини прибувають уже з готовим переходом і базовою напівпровідниковою структурою для фотоелектричного перетворення, хоча можуть потребувати металізації та інших завершальних процесів.

Після формування P/N-переходу за кордоном, у США можуть виконувати металізацію та інші завершальні операції. Водночас для обох матеріалів часто використовується загальний термін «пластина» (wafer), який описує компоненти з різним рівнем технічної трансформації.

Митниця, податкові програми та антидемпінгові правила визначають походження комірки по-різному. Тому зібрана з іноземного напівфабрикату комірка може вважатися американською залежно від того, за якими саме правилами її оцінюють.

Секхар Татінені наголошує, що без жорсткої прив’язки критеріїв до місця формування P/N-переходу система може винагороджувати збирання нарівні з повноцінним виробництвом.

Джерело: PV Magazine USA