Перша відповідь на кризу — не реактори, а ВДЕ і накопичення

В Україні розглядають законопроєкт, що відкриває шлях малим модульним реакторам — ядерним установкам потужністю до 300 МВт. Документ виглядає суто технічним, але по суті створює спрощений коридор для приватних ядерних проєктів: менше парламентського контролю і нові питання про відповідальність за такі об’єкти в довгій перспективі.

Головне заперечення просте — це повільно. У світі поки немає жодної країни, яка довела б економіку малих реакторів на практиці: більшість проєктів на стадії ліцензування чи пілотів, а перші комерційні установки обіцяють у кращому разі на початок 2030-х. Тобто реальний внесок в українську енергосистему — це наступне десятиліття, тоді як дефіцит потужності треба закривати вже зараз.

Відновлювана генерація з накопиченням дає те, чого атом швидко не дасть: станцію будують місяці, а не роки, вона розподілена й тому стійкіша до ударів по великій генерації, і не лишає по собі питань відходів. Це не «ніколи» для нових ядерних технологій — це питання черговості. Спершу те, що працює надійно вже сьогодні, на рівні кожної громади.

—

Джерело: Економічна правда