План електрифікації ЄС потребує реформи ETS: системний діагноз від WindEurope

Європейська комісія оголошує програму електрифікації континенту, проте без глибокої реформи Системи торгівлі викидами (ETS) стимули для промисловості залишаться лише декларацією.

Представлений План дій з електрифікації має на меті подвоїти частку електроенергії в енергетичному балансі ЄС із нинішніх 23% до 46% до 2040 року. За розрахунками посадовців, досягнення цієї мети дозволить скоротити споживання нафти вдвічі, а газу — на дві третини, що суттєво підвищить стійкість регіону до геополітичних шоків. План закликає національні уряди знизити ПДВ на теплові насоси та електромобілі, а також пропонує нову директиву, яка гарантуватиме, що електроенергія більше не оподатковуватиметься вище за газ.

Асоціація WindEurope пов’язує цю ціль із механізмом фінансування. Наразі система ETS генерує десятки мільярдів євро щороку, але лише близько 5% цих доходів спрямовується на декарбонізацію промисловості. На переконання WindEurope, дозвіл підприємствам здійснювати викиди вуглецю до 2040-х років та збереження безкоштовних квот підриває логіку інвестицій у чисті технології та штрафує компанії, які першими переходять на електрику.

Генеральний директор WindEurope Тінне Ван дер Стратен наголошує, що пріоритетом номер один має стати налаштування ETS на подачу сильного цінового сигналу та спрямування доходів саме на промислову електрифікацію.

Щоб план спрацював, Інноваційний фонд ЄС та Банк промислової декарбонізації повинні забезпечити інвестиційну підтримку готових рішень, а не лише фінансувати проривні інновації. Вже сьогодні наявні технології дозволяють електрифікувати 930 ТВт·год промислового технологічного тепла з температурою нижче 500 градусів у харчовій, паперовій та фармацевтичній галузях. Успіх залежатиме від того, чи зможе ETS зробити ці проєкти привабливими для банківського фінансування, масштабуючи промислові теплові насоси, електрокотли та системи зберігання теплової енергії на стороні попиту.

Втім, реформа ETS потребує згоди всіх 27 країн-членів, а без досконалого механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) посилення цінового сигналу несе ризик «витоку вуглецю» — перенесення виробництва за межі ЄС.