У Житомирі обговорили енергетичні проєкти для посилення стійкості критичної інфраструктури в межах ANEW-LIFE

У межах проєкту ANEW-LIFE відбувся вебінар, присвячений обговоренню пріоритетних енергетичних інтервенцій для міста Житомир. Захід зібрав представників Житомирської міської ради, комунальних підприємств, медичної сфери, українських та європейських партнерів проєкту для фахової дискусії щодо технічних, фінансових, юридичних та організаційних аспектів впровадження майбутніх рішень.

Проєкт ANEW-LIFE спрямований на підтримку українських міст у переході до сталої, безпечної та декарбонізованої енергетичної системи. Його ключова мета — допомогти громадам не лише визначити перспективні енергетичні проєкти, а й підготувати їх до практичної реалізації через техніко-економічні обґрунтування, аналіз фінансових механізмів, оцінку технічної придатності об’єктів та формування подальших дорожніх карт.

Під час вебінару було представлено поточний прогрес роботи з Житомиром як одним із пілотних міст проєкту. У фокусі обговорення — дві пріоритетні енергетичні інтервенції: сонячна електростанція із системою накопичення енергії для КП “Житомирводоканал” та дахова сонячна електростанція для Лікарні №1 Житомирської міської ради. Обидва проєкти мають важливе значення для міської інфраструктури, оскільки стосуються об’єктів, від безперервної роботи яких залежить якість базових послуг для мешканців громади.

Від ідеї до техніко-економічного обґрунтування

Як зазначалося під час заходу, робота над відбором потенційних муніципальних енергетичних проєктів у Житомирі розпочалася ще на попередніх етапах реалізації ANEW-LIFE. Спільно з громадою було сформовано перелік із десяти потенційних інтервенцій, які могли б бути впроваджені у місті. Надалі ці проєкти пройшли аналіз за низкою критеріїв: технічна релевантність, складність впровадження, очікуваний енергетичний ефект, доступність необхідних даних, потенційні фінансові механізми та значення об’єкта для міської інфраструктури.

За результатами оцінки було відібрано два напрями, які мають високий потенціал практичної реалізації та відповідають стратегічним цілям громади у сфері енергоефективності, відновлюваної енергетики та посилення енергетичної безпеки.

Перший проєкт стосується очисних споруд КП “Житомирводоканал”, де розглядається можливість встановлення наземної сонячної електростанції у поєднанні із системою накопичення енергії. Такий підхід дозволяє не лише зменшити витрати на електроенергію, а й підвищити стійкість роботи критичної інфраструктури під час відключень або аварійних ситуацій.

Другий проєкт передбачає встановлення дахової сонячної електростанції потужністю близько 100 кВт на одному з корпусів Лікарні №1 Житомирської міської ради. Для медичного закладу це можливість знизити операційні витрати, підвищити енергетичну автономність та посилити безперервність надання медичних послуг.

Енергетична стійкість для водоканалу

Окрема увага під час вебінару була приділена проєкту для КП “Житомирводоканал”. Підприємство є об’єктом критичної муніципальної інфраструктури та має стабільне й значне електроспоживання. Саме тому використання сонячної генерації у поєднанні з накопичувачами енергії може мати для нього системний ефект.

За попередніми даними, для реалізації проєкту вже визначено земельну ділянку площею орієнтовно 1–1,5 га промислового призначення. Локація має рівний рельєф, відсутність значного затінення, доступ до електричної інфраструктури та потенціал для подальшого опрацювання в межах техніко-економічного обґрунтування.

Представники водоканалу підкреслили, що підприємство вже має досвід експлуатації сонячних електростанцій загальною потужністю 2,3 МВт. Цей досвід підтверджує економічний ефект від власної генерації, особливо в сонячні періоди. Водночас для об’єктів критичної інфраструктури особливо важливим є саме поєднання СЕС із системами накопичення енергії. Такі системи можуть забезпечити живлення електроустановок під час блекаутів або непередбачуваних аварій, а також відкрити додаткові можливості для оптимізації закупівлі електроенергії — зокрема через заряджання накопичувачів у години нижчої ціни та використання енергії в періоди пікового навантаження.

Саме тому проєкт для водоканалу розглядається не лише як інвестиція в енергоефективність, а як інструмент підвищення надійності водопостачання та водовідведення для громади.

Сонячна енергетика для медичної інфраструктури

Другим пріоритетним напрямом стала дахова сонячна електростанція для Лікарні №1 Житомирської міської ради. Медична інфраструктура є особливо чутливою до перебоїв з електропостачанням, тому будь-які рішення, що підвищують її енергетичну стійкість, мають безпосереднє соціальне значення.

Під час заходу було зазначено, що дах об’єкта попередньо оцінено як технічно придатний для встановлення СЕС. Доступна площа даху становить близько 2685 м², відсутнє значне затінення, наявні технічні приміщення та електрична інфраструктура для подальшого опрацювання проєкту.

Лікарня вже має позитивний досвід використання сонячної енергетики. За словами представників закладу, раніше на одному з корпусів було встановлено сонячну електростанцію потужністю 38 кВт за підтримки благодійників та громадської організації “Екоклуб”. Станція працює, а заклад задоволений її результатами. Водночас лікарня зацікавлена у подальшому розширенні таких рішень і посиленні власної енергонезалежності.

Цей досвід є важливим для наступного етапу роботи, оскільки дозволяє врахувати практичні уроки попередньої реалізації — зокрема щодо проєктування, технічних рішень, підключення та подальшої експлуатації обладнання.

Фінансові механізми: PPA, ESCO, гранти та змішане фінансування

Одним із центральних питань вебінару стали можливі моделі фінансування обраних енергетичних інтервенцій. Проєкт ANEW-LIFE не передбачає автоматичного фінансування всіх рішень, але допомагає громадам підготувати якісну основу для залучення коштів — через технічну документацію, фінансові моделі та зрозумілу логіку реалізації.

Для проєкту КП “Житомирводоканал” серед потенційних механізмів розглядається PPA-модель — довгострокова угода на закупівлю електроенергії від встановленої сонячної електростанції. Також можливими є інструменти змішаного фінансування, поєднання грантових ресурсів, пільгового фінансування та приватного капіталу.

Водночас учасники дискусії наголосили, що PPA для комунальних підприємств в Україні потребує додаткового юридичного та регуляторного опрацювання. Серед ключових питань — проведення закупівель, визначення ціни довгострокового договору, прив’язка до ринкових індикаторів, ризики зміни вартості електроенергії та можливість укладання договору для окремого об’єкта підприємства.

Для Лікарні №1 серед потенційних моделей розглядаються грантове фінансування, ESCO-механізм, EPC-моделі, муніципальне співфінансування та інші інструменти, орієнтовані на стійкість. Водночас остаточний вибір фінансової моделі залежатиме від уточнених технічних параметрів, профілю споживання та економічного ефекту.

Під час вебінару також було підкреслено, що інвестиційні моделі для комунальних підприємств і закладів потребують ретельного аналізу умов. Важливо не лише залучити кошти, а й переконатися, що обрана модель є економічно доцільною, прозорою, юридично коректною та вигідною для громади в довгостроковій перспективі.

Юридичні, екологічні та організаційні аспекти

Окрім технічних і фінансових питань, учасники обговорили низку практичних нюансів, які необхідно врахувати на наступних етапах. Зокрема, йшлося про дозвільні процедури, екологічні вимоги, можливу потребу в оцінці впливу на довкілля або інших супровідних документах залежно від потужності та характеристик конкретного проєкту.

Для проєкту на території водоканалу також важливо уточнити питання щодо земельної ділянки, наявності або відсутності зелених насаджень, потенційних витрат на підготовку території та інших факторів, які можуть вплинути на кошторис.

Окремий акцент було зроблено на важливості якісної координації між усіма сторонами: міською радою, комунальними підприємствами, медичними закладами, технічними експертами, фінансовими консультантами та партнерами консорціуму. Для подальшої роботи представникам об’єктів буде важливо закріпити відповідальних осіб, які зможуть оперативно надавати дані, валідувати інформацію та брати участь в уточненні технічних рішень.

Наступні кроки

За підсумками вебінару команда проєкту продовжить роботу над деталізацією даних, перевіркою технічних припущень, аналізом профілів енергоспоживання та підготовкою техніко-економічних обґрунтувань для відібраних інтервенцій.

Очікуваним результатом наступного етапу має стати перехід від загальної ідеї до технічної концепції, яку можна буде аргументовано презентувати потенційним партнерам, донорам, інвесторам або фінансовим установам. Також буде продовжено аналіз фінансових механізмів, зокрема моделей PPA, ESCO, грантового та змішаного фінансування.

Важливо, що ці проєкти розглядаються не лише як локальні рішення для Житомира. У разі успішної підготовки та реалізації вони можуть стати прикладами для інших українських громад, які шукають шляхи підвищення енергетичної стійкості водоканалів, лікарень та іншої критичної інфраструктури.

ANEW-LIFE створює для цього важливу рамку: поєднання технічної експертизи, фінансового аналізу, муніципального досвіду та міжнародного партнерства. Для Житомира участь у проєкті є можливістю системно підготувати енергетичні рішення, які можуть зменшити витрати, посилити безпеку базових послуг і зробити міську інфраструктуру більш стійкою до викликів сьогодення.