Збитковість водневих автозаправок у Південній Кореї вказує на можливі фінансові ризики для регламенту AFIR у Євросоюзі

Сотні збудованих водневих заправних пунктів у Південній Кореї залишилися без достатнього автопарку споживачів і потребують державних дотацій для покриття збитків. Поки інфраструктурний план країни виконано майже на три чверті, фактична кількість зареєстрованих водневих машин на дорогах ледве перевищила 16% від урядового орієнтира. У ЄС ці цифри важливі через вимоги AFIR будувати водневі заправки вздовж мережі TEN-T, де мережа станцій, за оцінкою, потребуватиме близько 2,1 мільярда євро інвестицій.

Згідно з аналітичним оглядом CleanTechnica, до серпня 2026 року в Південній Кореї змонтували 493 заправні модулі, виконавши майже 75% плану до 2030 року. Натомість реальний парк техніки зупинився на рівні 49 220 одиниць замість запланованих трьохсот тисяч. У першому півріччі 2026 року державну підтримку на покриття збитків отримували 208 із 258 комерційних станцій (80,6%), а частина нещодавно відкритих об’єктів припинила роботу через фінансові втрати та слабкі бізнес-перспективи.

Європейський регламент AFIR вимагає побудувати водневі пункти кожні 200 кілометрів транс’європейської транспортної мережі TEN-T. Проте кількість водневих вантажівок на дорогах ЄС у 2026 році залишається незначною, тоді як оператори дедалі частіше обирають важкі акумуляторні тягачі та потужну зарядну інфраструктуру. Ситуацію ускладнює й вартість відновлюваного водню, яка робить економіку перевезень значно складнішою саме тоді, коли пальне відповідає кліматичним цілям. Якщо станції будуватимуть без підтвердженого попиту перевізників, частина з них також може потребувати постійних субсидій.

Джерело: CleanTechnica