Нові ніші для біомаси в ЄС: чому вихід українського ресурсу стримують стандарти, а не дефіцит площ

«Бракує не гектарів, бракує законів, реєстрів, стандартів і покупця»: таку оцінку перспективам галузі дав голова правління Біоенергетичної асоціації України (UABIO) Георгій Гелетуха під час виступів експертів UABIO на конференції Інституту технічної теплофізики НАН України. За його словами, європейське регулювання відкрило чотири ніші з високою ціною, де біомаса реалізується як вуглець, екосистемна послуга і матеріал, тому для інтеграції в ринок ЄС українському сектору потрібна насамперед нормативна база, а не розширення посівних площ.

Чотири напрями, які називає Гелетуха:

• ▸Покривні культури для біометану.
• ▸Деградовані землі під біометан та авіапаливо.
• ▸Захисні смуги вод і ґрунтів.
• ▸Лігноцелюлоза для будівництва та біовугілля.

В Україні площа деградованих ґрунтів сягає 10–12 мільйонів гектарів, а лісосмуг: 440 тисяч гектарів. За оцінкою експерта, це перевищує площі всього ЄС, а створити закони й стандарти реально за два-три роки.

Економіку заготівлі проміжних культур, віднесених за RED III до Додатка IX, проаналізував Семен Драгнєв. Для радіуса до 10 км оптимальна схема з кормозбиральним комбайном: собівартість на вході в метантенк становить 105,4 євро за тонну сухої речовини для озимого жита і 133,8 євро для вико-вівсяної сумішки. Витрата дизпалива дорівнює 7,3–9,0% енергії біометану, з яких 41–48% забирає перевезення. Головні резерви економії включають скорочення радіусу збору, зменшення втрат сухої речовини у сховищі, а також добір сортів і строків сівби — ефект від них більший, ніж від зміни техніки.

Роль сировини в теплопостачанні розкрила Тетяна Желєзна: у 2024 році ВДЕ та скидне тепло (46,2%) у системах централізованого тепла ЄС уперше випередили викопне паливо (45,9%), а лідерами стали Данія, Швеція, Литва та Фінляндія.

Майбутнє сектору експертка бачить у гібридизації: поєднанні біомаси з тепловими насосами, скидним теплом та накопичувачами.

Джерело: UABIO