Олександр Домбровський представив три сценарії енергетичної безпеки України на XI Міжнародному конгресі інженерів-енергетиків

Голова правління Global 100 RE Ukraine, президент ПрАТ «МХП Еко Енерджі» Олександр Домбровський виступив на XI Міжнародному конгресі інженерів-енергетиків «Енергетична система України: шлях до сталого розвитку та інвестицій. Правові механізми. Фінансові інструменти. Технічні рішення», який відбувся 13 жовтня у Києві в межах XXIII Міжнародного енергетичного бізнес-форуму «5E». 

Конгрес об’єднав представників енергетичних і промислових компаній, органів влади, фінансових установ, громад, експертного середовища та міжнародних партнерів. У центрі дискусій були майбутня архітектура української енергосистеми, залучення інвестицій, розвиток розподіленої генерації, накопичення енергії, цифровізація мереж та технологічні рішення для підвищення стійкості системи. 

Олександр Домбровський представив доповідь «Війна, перемир’я, мир?! Стратегічні моделі енергетичної безпеки України», у якій запропонував розглядати три можливі сценарії розвитку енергетичної системи — продовження війни, крихке перемир’я та довгостроковий мир. Кожен із них потребує окремої логіки проєктування енергетичної архітектури.

Ключова теза виступу — енергетична безпека більше не може визначатися лише собівартістю кіловат-години. Війна змінила саме розуміння стійкості системи: дедалі важливішими стають розміщення генерації, її фізична захищеність, автономність та здатність швидко відновлюватися після атак.

Три сценарії — три моделі енергетики

У сценарії продовження війни пріоритетом має бути Defense & Islanding: острівні мікромережі, автономізація громад і критичних об’єктів, мобільні генеруючі установки та локальні системи накопичення енергії біля лікарень, водоканалів та іншої критичної інфраструктури.

За умов крихкого перемир’я акцент має зміщуватися на захищену розподілену систему, Smart Grid-кластери, накопичувачі швидкого реагування, муніципальну та агропромислову когенерацію, а також поступове повернення приватного капіталу.

У довгостроковій перспективі українська енергетика має перейти до моделі Integration & Net-Zero — глибшої інтеграції з ENTSO-E, цифрових ринків балансування, промислових накопичувачів, масштабної сонячної та вітрової генерації, корпоративних PPA та експорту «зеленої» енергії до Європейського Союзу.

Не відбудовувати «як було»

Окремий акцент Олександр Домбровський зробив на необхідності відмовитися від повернення до надмірно централізованої моделі енергосистеми.

Досвід війни показав критичну вразливість великих електростанцій і магістральних підстанцій, коли значна частина потужностей системи концентрується у невеликій кількості об’єктів. Тому відбудова довоєнної конфігурації «як було» може залишити українську енергетику стратегічно вразливою навіть після завершення війни.

Саме ця теза стала однією зі спільних ліній конгресу: учасники говорили про те, що післявоєнна енергосистема не має бути просто копією довоєнної, а відбудова повинна поєднуватися з технологічною трансформацією, децентралізацією, цифровізацією та новими ринковими механізмами.

Біоенергетика як базис децентралізації

За представленою Олександром Домбровським моделлю, особливу роль у новій енергетичній архітектурі України мають відігравати біогаз і біометан.

Під час війни біогазові комплекси можуть забезпечувати роботу локальних енергоостровів, у період перемир’я — постачати біометан у газорозподільні мережі, а в умовах довгострокового миру — формувати частину експортного потенціалу України.

Їхньою важливою перевагою є можливість працювати цілодобово незалежно від погодних умов та використовувати місцеву аграрну сировину.

Крихке перемир’я — найбільш складний сценарій

Особливу увагу у виступі було приділено періоду можливого крихкого перемир’я. За оцінкою Олександра Домбровського, саме цей сценарій може стати найскладнішим з погляду інвестицій та розвитку нових проєктів.

У цей період уже буде складно розраховувати виключно на безповоротне донорське фінансування, але воєнно-політичні ризики залишатимуться занадто високими для повноцінного повернення класичного приватного капіталу.

Тому важливими інструментами мають стати страхування воєнно-політичних ризиків, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями та спільні проєкти з європейськими операторами.

Український досвід може стати важливим для Європи

Олександр Домбровський також наголосив, що Україна сьогодні фактично формує унікальний досвід побудови розподіленої енергетичної системи в умовах постійних загроз.

Якщо країни Західної Європи рухаються до децентралізованої «зеленої» генерації передусім заради досягнення кліматичних цілей, Україна змушена робити це насамперед заради фізичної безпеки та виживання енергосистеми. У перспективі цей досвід може стати важливим внеском України в європейську енергетичну безпеку.

«Безпека визначається архітектурою системи, а не лише собівартістю кіловата» — один із головних висновків виступу Олександра Домбровського.

Децентралізація, розподілена генерація, накопичення енергії та біоенергетика мають залишатися складовими української енергетичної моделі незалежно від того, за яким сценарієм розвиватиметься ситуація надалі.