Як мікромережі допоможуть Україні встояти під обстрілами

Мікромережі – малі місцеві мережі із внутрішніми засобами виробництва енергії та здатністю переходити “острівний” режим для автономного забезпечення власних потреб.

Чому це важливо

Створення розподіленої генерації – лише частина завдання з децентралізації енерговиробництва (що особливо важливо за умов безпрецедентного руйнування української енергоінфраструктури російськими обстрілами). Друга частина – це власне доставка енергії від розподілених джерел до споживача.

Розподільчі мережі обленерго для цього не підходять – вони надто потужні і проєктувалися під інші завдання. І тут на допомогу приходять мікромережі, здатні забезпечити потреби невеликої громади, університетського кампусу або підприємства. І протримати їх, допоки не буде відновлене централізоване постачання.

Види мікромереж за масштабом

Навряд чи цю класифікацію можна назвати суворою. Все залежить від споживача, на якого вона орієнтована. Це може бути:

• мережа населеного пункту (від села до невеликого міста) або територіальної громади;
• мережа університетського містечка;
• мережа садового товариства або котеджного містечка;
• внутрішні мережі ОСББ;
• внутрішні мережі підприємств.

Мікромережа має мати…

• …внутрішню генерацію (СЕС, ВЕС, генератори, газові турбіни тощо);
• …засоби накопичення і збереження енергії;
• …засоби переключення в “острівний” режим.

Хороші новини: що вже є

По-перше, сучасні технології навіть зараз пропонують досить прості і доступні рішення. Наприклад, гібридні інвертори, здатні перемикатися між “острівним” і звичайним режимами та керувати акумуляторними батареями, використовувати сонячні батареї і запускати газо-/бензиногенератори. І це, звісно ж, неєдине рішення.

По-друге, для об’єднання всіх елементів наявні малі мережі – будівель, житлових комплексів, населених пунктів, підприємств.

Детальніше – в матеріалі видання “Тексти“.