На Фейсбук-сторінці платформи Global 100% RE Ukraine було започатковано нову рубрику – #Global_leaders_about_climate_change. В рамках даної рубрики ми знайомили читачів з основними тезами провідних глобальних лідерів під час Кліматичного саміту, ініційованого Президентом США Джо Байденом.

Із вступною промовою на даному заході виступив Генсек ООН Антоніо Гуттьєрес. Він закликав глобальних лідерів перейти до негайних дій та стати на «зелений» шлях, адже ми знаходимось на краю прірви. «Планета не може чекати», – сказав він. Адже останнє десятиліття було найспекотнішим в історії.
Окрім того, пан Гуттьєрес наголосив на важливості функціонування глобальної коаліції задля досягнення рівня net-zero щодо викидів вуглецю до 2050, а країнам – на виконанні зобов‘язань в рамках Паризьуої угоди.
Генеральний Секретар ООН закликав використовувати механізм оподаткування викидів вуглецю, а також припинити субсидування видобутку викопного палива. Замість цього необхідно інвестувати у ВДЕ та «зелену» інфраструктуру. До 2030 року необхідно витіснити вугілля у найбільш заможних країнах, а до 2040 – в усіх інших.
Президент Китаю Сі Цьзіньпін говорив про те, що з часів індустріальної цивілізації людство отримало велику кількість матеріальних благ, але ціною надмірної експлуатації природних ресурсів, що, в свою чергу, порушило баланс екосистеми нашої планети. Необхідними є спільні та скоординовані дії, спрямовані на подолання кліматичних змін. Ми маємо забути про моделі розвитку, що погіршують екологічну ситуацію. Навпаки: необхідно розвивати тренд промислової трансформації та технологічної революції та вкладати якомога більше ресурсів та сил в зелений перехід.  Окрім того, навколишнє середовище напряму пов‘язане з добробутом людей, отже необхідним є людиноцентристський підхід. У своїй діяльності в цій сфері ми маємо керуватись принципами міжнародного права, ООН, рівності та справедливості та акцентувати увагу на ефективних діях.

Наріжним каменем глобального кліматичного управління Президент Китаю вважає принцип спільних, але диференційованих зобов‘язань залежно від рівня розвитку країни та екологічної ситуації безпосередньо в цій країні.
Президент США заявив про скорочення Штатами викидів вдвічі до кінця десятиліття й закликав решту країн перейти до більш активних дій.
Окрім того, Байден закликав інвестувати у «зелену» енергетику поки світ не дійшов до точки неповернення. Будівництво сонячних панелей, вітрових турбін, розвиток електромобільності створять також мільйони високооплачуваних «зелених» робочих місць та сприятимуть вищому рівню добробуту людей по всій планеті.
Прем’єр-Міністр Індії наголосив на тому, що cьогодні світ активно бореться з пандемією, й всі акценти наразі на цьому. Даний саміт – важливе нагадування про те, що вирішення кліматичних питань також не може чекати Отже, ми маємо вдатися до швидких, масштабних та глобальних дій. В свою чергу, ми, Індія, робимо все можливе, й наше зобов‘язання щодо 450 ГВт відновлюваної енергії до 2030 року є тому підтвердженням.

Нашим пріоритетом є ВДЕ, енергоефективність, збереження біорізноманіття та лісів. Індія є однією з небагатьох країн, національно визначені внески якої відповідають показнику у -2 градуси за Цельсієм. Також показник Індії щодо викидів вуглецю в середньому на 60% нижчий за показник більшості інших країн.
Прем‘єр-міністр також закцентував увагу на тому, що Індія відкрита для іноземного інвестування у сферу сталогл розвитку. Між США та Індією було започатковано «India-US climate and clean energy Agenda 2030 partnership”. Закінчив свою промову він словами буддистського монаха: «Прокидайтеся, вставайте та не зупиняйтеся допоки ціль нп буде досягнуто.»
Президент Італії Маріо Драгі говорив про те, що, в той час, як ми ведемо боротьбу з пандемією, ми не маємо забувати про ще одну, не менш важливу боротьбу – з глобальним потеплінням.
На сьогоднішній день можна із жалем констатувати, що наші дії в цьому напрямку є недостатніми.
Фіскальні плани, за допомогою яких ми хочемо допомогти країнам вийти з постковідної кризи, надають нам ще одну унікальну можливість – трансформувати наші економіки та рухатись в напрямі зеленішої та сталішої моделі зростання. В Європі вони запустили спільний план на 750 млрд євро , що називається Next Generation EU. Метою плану є підтримка екологічного переходу Європи та вуглецева нейтральність до 2050 року. Близько 10%, 70 млрд буде спрямовано на зелену інфраструктуру, циркулярну економіку та сталу мобільність в одній лише Італії. Цього року Італія головує у G20, й захист нашої планети – основна мета програми. Країни G20 продукують 75% глобальних викидів, отже наша відповідальність є першочерговою. За нашого головування ми запропонували провести спільну зустріч на рівні міністрів з питань клімату та енергетики.Розвинені країни  також мають  підтримувати менш розвинені, і задля цього Італія минулого року виділила 30 млн євро до United Nations Adaptation Fund. Зобов‘язання, які ми візьмемо на себе у 2021 році, визначать, чи зможемо ми подолати кліматичну катастрофу.
Важливим, на думку Президента Франції Емануеля Макрона, є якомога швидші та рішучі дії із зменшення викидів метану. Й в цілому дії усіх країн мають бути значно рішучішими задля досягнення поставлених до 2030 року цілей. Надважливою дорожною картою для ЄС є Європейський зелений курс.
В наших руках інструменти, які допоможуть досягти поставленної мети, а саме: інновації, трансформацїї та регулювання. Говорячи про трансформації, Президент Франції мав на увазі трансформування фінансових систем. В якості прикладу він пригадав ініціативу One Planet, що об‘єднала суверенні фонди, менеджерів з управління активами та приватний капітал, й наголосив, що будь-яка країна може використати аналогічний механізм. В контексті регулювання йшлося про необхідність міжнародних заходів, наприклад, загальноприйнятого податку на викиди. Основною тезою, яку пан Макрон повторював протягом всього виступу, є необхідність швидких дій, адже часу на довгі роздуми не лишилось.
Ангела Меркель привітала прагнення США вдвічі зменшити обсяги викидів парникових газів до 2030 року, порівняно з показниками 2005го. Ця національна ціль є дуже важливим кроком для вирішення глобальних кліматичних проблем. Окрім того, вона підкреслила, що дуже важливим є те, що Штати повернулись за стіл переговорів задля того, аби запобігти глобальному потеплінню.
Німеччина, в свою чергу, на 40% скоротила обсяги викидів порівняно з базовим 1990м роком й не припинятиме рух в цьому напрямі.
До 2030 року цей показник становитиме 55%.
Економіка Німеччини проходить етап необхідних трансформацій для досягнення цілі вуглецевої нейтральності. Тут важливими прикладами є встановлення ціни на СО2 в транспортному секторі та сфері опалення. До 2038 року планується повне припинення функціонування вугільних шахт. 46% електроенергії минулого року було вироблено за рахунок ВДЕ.
Не менш важливим напрямком кліматичної діяльності Німеччини є захист біорізноманіття. 🌳
Розвинені країни також мають підтримувати країни, що розвиваються, в питаннях екологічних змі. До 2025 року задля цього необхідно щорічно мобілізовувати 100 млрд євро від розвинених країн. 💶 Німеччина, в свою чергу, вдвічі збільшила свої фінансові зобов‘язання на підтримку таких країн з 2 млрд до 4 млрд щорічно.
У Паризькій угоді пані Меркель вбачає шанс на порятунок планети.
Прем‘єр-міністр Японії неодноразово наголосив на тому, що подолання кліматичних змін варто розглядати як рушійну силу довгострокового динамічного глобального економічного зростання.
Японія не відстає в цьому напрямку – було проголошено про досягнення net-zero до 2050 року. Окрім того, планується, що рівень викидів парникових газів скоротиться на 46% до 2030 року, порівняно з 2013м. Це нелегка задача, але на цьому буде зосереджено максимум зусиль. Задля цього необхідним є розвиток ВДЕ та мобілізація інвестицій в галузь «зеленої» енергетики.
Важливим напрямом для Японії також є розробка інновацій, що забезпечуватимуть принципи сталості в харчовій промисловості, сільському господарстві та лісництві. Таким чином, відбудеться перехід до циркулярної економіки, що, в свою чергу, створить нові галузі промисловості та робочі місця.
Джерелом фінансування зазначених вище японських проектів є Green Climate Fund.
Для глобальної декарбонізації безсумнівно мало окремих дій певної країни, це має бути скоординована глобальна діяльність. Для кращого розуміння: країни, що брали участь в саміті, відповідальні за 80% глобальних викидів!